[…]

У порожньому повітрі гуд дрімотний
в ковдру сонну горне край маленьких міст,
через дороги тихі стрибають тварини,
й кожен артефакт по вінця в таємниці,
скільки віршів у галуззі криється,
як між них переливаються проміння й спів,
хрумтить під черевиками минулий рік,
діяння сплять, чекаючи весни, ця регулярність
по той бік нудьги ховає чарівний мотив,
життя – вирощування снів, зима – час врожаїв
збирання, і, коли долаю біль, я цей танок –
благословляю…

Напишіть відгук