Персональний сайт Максима Холявіна

[…]

…і небо – розміром із перл,
уміщується на долоні,
де розчинилась лінія життя,
і спогади розлітаються пелюстками,
я знаю – все це – короткий спалах,
моя спіраль вольфрамова уже перегоріла
в вакуумі, я з кожною секундою тану
в затяжному відлунні
кульмінації кохання,
обертаючись по спіралі,
колихаючи свою пряму криву
малюнком привітальним на прощання,
але поки ще – червень
наливає вчорашній заквіт,
і захід у дзеркалі перлу
вже будить завтрашній схід…


Обкладинка: unsplash-logoDawid Zawiła

екзистенціямиттєвістьприродафілософія

Максим Холявін • 21.07.2018


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: