Персональний сайт Максима Холявіна

LVX

По той бік твого монологу,
між речей, тече дивне світло,
його видно між слів, ми –
немовби портали, щоб вийти
у нього – де ми опинимось? –
в дзвонах секунд, що лунають
повільно і довго, стікають, як
мед через промені сонного сонця,
там дзюркоче джерело всіх музик,
там в’ються над водою бозони Хіґса,
там тобі відбирає мову, і ти стаєш морем,
і ти любиш навіть найскелястіші береги…


 

 
Обкладинка:unsplash-logoSonja Punz

Велика ПорожнечаГармоніяекзистенціямедитаціяметафізикамиттєвістьМузикаПотік свідомостіприродарозчинення в просторіспогляданняфілософія

Максим Холявін • 21.05.2018


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: