Персональний сайт Максима Холявіна

Линвоходи

Задираю щосили голову
і благоговію перед громадою
двох колосальних стін –
кількості того, що було,
і кількості того, що буде –
між ними павутинками
крокує, стрибає, повзе, пливе життя,
і все під нерухомим сплячим оком Будди,
безкінечна процесія в процесі
безкінечного повернення
безкінечним кільцем, яке,
втім, існує більш ніж у доступному
осягненню числі вимірів,
і тому імовірність двох однакових повернень
губиться на тлі цих двох стін,
відхиляється на долю градуса,
відхиляється на десяту долю тону,
і змінюється вся тональність,
змінює колір гармонія,
какофонія, зіткана з партій
досконалості та невмілих
ривків до гарнот у болотах
сліпої присутності, я намацую
в порожнечі струни, стоячи
на линві своїй в неймовірно
кривому положенні, щоб
у химерній своїй рівновазі
між сотень спроб таки відвоювати
звук…



Обкладинка: unsplash-logoGerrie van der Walt

doomВелика ПорожнечаГармоніяекзистенціяметафізикамиттєвістьприродафілософія

Максим Холявін • 18.03.2018


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: