Персональний сайт Максима Холявіна

Рубедо

Я примирився
з тисячею вір,
з мільйонами богів,
бо їх списи уже не ранять,
їх обіцянки не звисають тягарем
з тонкої шиї,
а за руками їх вірян
уважно наглядаю,
зчитуючи наміри,
ми всі на рівних в череві Землі,
одного поля квіти,
одного неба покидьки,
наш зір замилений,
душа із домішками,
змушує тягтись усіх
примарне видиво
з найменням «щастя» –
танцює в дзеркалі, туманному
від пристрасного дихання,
насправді то – вогонь,
то хімія із виділенням світла,
на нього витріщився, очманілий,
шепочучи святий черговий нонсенс,
поки боги стікають по щоці,
розчинені у рідині,
і скільки янголів танцює
на кінчику
цієї гли…

Велика Порожнечаекзистенціярелігіяфілософія

Максим Холявін • 29.09.2017


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: