Персональний сайт Максима Холявіна

Декілька причин, через які я зневажаю facebook

Сайт – це набір інструментів, завдяки яким користувачі можуть публікувати, отримувати та обмінюватися інформацією. Зручність інструмента та привабливість контенту повинні створювати аудиторію, увагу якої можна монетизувати, використавши рекламу. До цієї формули нині вже міцно примішався піар, адже перекричати таку кількість голосів, яка нині є в інтернеті, можливо лише за певної тактики і стратегії.

Соціальна мережа повинна була стати сайтом із новітнім набором інструментів для соціалізації. По суті, це рекомбінація засобів, що вже існували на той час, зі зміщенням акцентів. В будь-якому разі, ці інструменти бути пасивними, і спосіб використання сайту покладався на вибір користувача. З певного часу, а точніше, року десь із 12-13-го, facebook, чий статус першовідкривача здобув йому фактично монопольне положення в мережі, став сам вирішувати, що і кого тобі треба бачити.

Почалося це з перманентного спостереження за кожним рухом френдів, погіршилося разом із впровадженням одним девелоперам мордокниги відомих алгоритмів, котрі визначають, що тобі варто показувати, а що варто опустити вниз рейтингу, а заразом і приховати з твоєї стрічки. Тобто, тобі майже прямим текстом заявляють: «Ми краще за тебе знаємо, що тобі треба, до того ж, наш комерційний інтерес вищий за твою потребу в інформації, і оскільки тобі вже нікуди особливо подітися, то будемо крутити тобою таким чином, щоб це приносило нам більше грошей».

Повідомлення про те, як я можу керувати публічністю власних постів, на фоні цифрової деспотії алгоритмів виглядають натуральним блюзнірством.

В мене 431 френд на facebook. Мені довелося відписатися від новин дуже багатьох, тому що стрічка перетворилася на жахливе місиво, повний хаос неконтрольованих повідомлень. І навіть зараз, коли я критично обмежив кількість вхідних новин, стрічка все одно періодично наповнюється чужими коментарями та лайками, котрі абсолютно мене не стосуються.

Таке ґвалтівницьке наштовхування інформації в користувача або відлякує від споживання інформації взагалі, або змушує безцільно прокручувати стрічку в пошуках «чогось цікавого», такого сучасного zapping’у, що перекочував у мережу з телебачення. Це не сприяє переходам, адже убиває можливість сфокусуватися на чомусь, зацікавитися чимось, у тому числі – рекламою. Якщо успішність реклами визначається кількістю переходів за показаним посиланням, то за такої політики не буде переходів. Утім, «facebook большой – ему видней», оте саме монопольне положення його в світі так чи інакше забезпечить притік мільярдів.

І, врешті-решт, facebook уже давно став потрібніший користувачу, ніж користувач facebook’у, яким би при цьому дубовим той facebook не був. Бо нам необхідно повідомляти про себе, вести бізнес, а рівних альтернатив майданчику facebook’а, на жаль, нема. Інші мережі або не наповнені потрібною аудиторією, або це VK, стосунки з яким утруднені ситуацією в нашій країні. Тому сичати я можу довго, а втім це мало вплине на стан речей, хіба що дозволить випустити пару.

Єдиний спосіб урятуватися від цього всього – впасти в тотальний егоїзм, заходити в соцмережу лише для постингу власного контенту і перевірки особистих повідомлень. А новини тоді вже добувати за допомогою яких-небудь rss-клієнтів з адекватним інтерфейсом. Бо перегляд стрічки завше ризикує скотитися в zapping, від якого нічого, крім мертвого часу ти не отримаєш, як би при цьому не хотілося дізнатися щось цікаве від френдів… Не для того Цукерберг квіточку ростив, щоб юзери диктували йому умови.

facebookwebМедіа

Максим Холявін • 04.09.2017


Previous Post

Next Post

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *

Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University