Персональний сайт Максима Холявіна

Instaвірш Pack #36 – Like tears in the rain…

Обкладинка: Blade Runner (1982)

Крапнемо в воду – станемо морем,
факт неминучий і неуникненний,
як не шукай іншу точку зору,
як не пояснюй і не переконуй
себе, вся проблема у тому, якою луною
звучатиме в наших кімнатах відсутність
твого подиху, як звучатиме море
в склепіннях порожніх – тепер,
коли в нього упала твоя дрібка солі…
***

Так не хочеться випускати
попіл з руки,
хоча знаю – зіллється з пісками,
розчиниться у воді,
над землею постане у листі каштанів,
я буду із ним розмовляти,
притуляючись до кори,
слухаючи, як протікають всередині соки додолу
і догори…
Мружуся і випускаю з долоні – хмару,
кружляє вітрами,
лягає тонким простирадлом – нетривала
пам’ять на руки травам,
беруть, танцюючи,
граються покривалом,
і мовби кивають, приймаючи дар
безцінний, обіцяючи
піклуватись…
***

Велика Порожнечаекзистенціяприродарозчинення в просторісмертьфілософія

Максим Холявін • 21.07.2016


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: