Персональний сайт Максима Холявіна

Урбанавтичні етюди

Магія ховається в повітрі. Денний шум затуляє її, але в моменти вечірньої тиші її знову можна помітити в атмосфері. Тоді душа міста виходить із хованок, і стіни старих будинків промовляють до уважного вуха…

Похід крізь невідомі досі історичні куточки міста відкриває тобі його душу, його непарадне нутро, повне живіших, домашніх сюжетів, написаних на мові старих стін. Там дійсно ховаються потаємні храми, повні чиїхось надій і мрій, закарбованих у літерах цегл, зашифрованих у декорі. І все покрите патиною довгих років і великого досвіду. Об стіни ці розбивалися звуки підков, шурхіт гумових покришох, гомін голосів і удари нацистських бомб. Стіни пам’ятають часи, коли боги з підручників ходили тутешніми вулицями і були ще напівлюдьми. Якщо будеш уважно дивитися – зможеш прочитати ці книги, якщо уважно слухатимеш – почуєш утомлені голоси, що переповідають історію, додаючи щодня до неї новий день.

Від історії, закарбованої в камені, подеколи залишаються лише тіні…

Тінь будинку

Тінь будинку

Колись у Маріуполі писав у газету серію текстів про “очевидні скарби” – тобто про архітектуру старого міста, яка вже всім так притерлася, що не могли більше оцінити її красу та сенс. То була епоха першого знайомства з архітектурними стилями, назвами елементів та іншими магічними знаннями. Раніше здавалося, що не треба нагадувати про такі речі в Києві, мовляв, “тут і так все видно”. Зараз уже так не здається. Бо нагадувати про красу доводиться вже собі самому, визираючи з-під завалів побуту та справ, вилущувати її з непоетичної дійсності, практично, створюючи її заново.

KulturтектонікаVisual'неАр[t]хітектонікаКиївУрбанавтикаФото

Максим Холявін • 11.07.2016


Previous Post

Next Post

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *

Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University