Instaвірш Pack #32 – Крила Марени

І.
Зависла над сірим, як чорна хустина,
як звої диму і вий німотний у бурій пустині,
зі світла вийшла на світ дитина, а в тінях
згорнувся біль – порізаного коріння,
й просить спокійно в суворім молінні
пролити на терен з долонь вогню…

ІІ.
Стоїть мара за твоєю спиною,
коли твої очі, такі красиві,
заливає чорним по самі вії,
і ти дивишся наскрізь,
на щось невидиме,
і ти знищуєш те,
на що дивишся…
***

Напишіть відгук