Персональний сайт Максима Холявіна

Instaвірш Pack #27 – ПозаЯк

І.
Коли попитаються – хто ти? хто ти? –
скажу: «Я – повітря». Ледве торкаю
долонею трави – вони головами
привітно хитають мені. Дихання,
пам’ять коротка на склі, порожнина
для музики й слів, між літер пробіл,
душа мушель і глеків розбитих,
що зливаються тихо з праматір’ю глиною,
і вічно вертають під сонце зі снів.

ІІ.
Шепоче услід полин
про кохання і біль, і про душі того,
хто заритий під ним – за спиною пилом
з полину линуть, простягнуті вгору
на долонях листя, вони – відбиток,
відсутність між тіл, мов між літер пробіл,
мовби радіохвилі, що запліднюють
черево Діви Марії, мовби клей на корі,
немов квітень білий, солона роса,
крапля в море – з вій…

Велика ПорожнечадухекзистенціямедитаціяметафізикаМузикаприродасмертьфілософія

Максим Холявін • 26.04.2016


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: