[…]

Блакитна вуаль о 17.30
лягає на очі, і раптом
всередині – нерв – замикає
захопленням й болем,
і сльози потопом зринають
з глибин. Хто ти? Хто ти? –
питаю у темного. – Ти… ти… – лунає…

Напишіть відгук