Персональний сайт Максима Холявіна

Instaвірш Pack #22 – Нічна зміна

Що робити, якщо ліг близько 23.00, прокинувся о першій ночі й не можеш заснути? Правильно, прибратися на кухні та зібрати останні віршовані екзерсиси. Давно не було паків, бо не було рясного віршопаду, крапало ото потихеньку. Але дещо, врешті-решт, усе-таки накрапало. Далі – трошки з уже опублікованого в мережах і дещо з нового.

Найбезсоромніший жест угору,
відкриття настільки голе,
що аж страшно так,
ніби зірвався з даху,
зрозумів, що живить кохання
той самий бензин,
що й прагнення хапати з неба зорі –
та ось вони, мерехтять собі поруч,
за фіранкою над ліжком скрипучим,
єднають на мить наші душі,
в зіницях спітнілого тіла відбившись.
***

2001
Дикуни у шкірянках на зорі
дивились зі спальних районів
крізь диму звої, під шурхіт плівок,
рятованих скотчем, хрип голосів,
які не розуміли, та вірили їм на слові.
Досі на випуклім пам’яті склі
мерехтять чорні слайди померлої осені,
ми – і вечірні вогні пишуть в просторі
знаки надії…
***

У полі квітнуть різні квіти –
червоні, блакитні та білі,
мов пил на свято Холі у повітрі,
свавільною рукою кинуті,
довгі ряси, залізні м’язи
та голови, вінчані лавром і світлом,
сунуть процесією на лобне місце,
щоб вежею в небо вистрілити
й торкнутися пальцем зірчастої вишивки
на подолі його Цариці…
***

Переможець на вершині
здобуде пустоту безмежну –
розкішну сцену
для безглуздої краси…
***

Кшатрій торує шлях
по камінню гострому
в пустоту небесну,
себе щоб укласти туди
елементом останнім
й запустити машину бога…
***

Липке сонливе листячко у травні –
не відмовиться від плаття жовтого
і вальсу останнього
на шляху до безодні
досконалої остаточності…
***

Велика Порожнечаекзистенціямедитаціяметафізикаминуленічнебоприродаспогляданняфілософія

Максим Холявін • 15.01.2016


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: