Персональний сайт Максима Холявіна

Instaвірш Pack #20 – Архетип

Вона – первісна тиша,
вона – вухо, що слухає Слово,
вона – весна, вона – рот,
що ковтає останню листву,
загортаючись в ковдру морозу.
***

Гук невидної краси із теплого багна
потяг угору з мармуру тіла,
зіп’ялися на дві ноги титани,
за ними тьма липка, дім хробака,
свята утроба, збуджена промінням,
крізь пуповину коренів, простягнуту до хмар,
зійде на вершину зикурату, стане Богоматір,
й з краю відштовхнеться знов Ікар –
Сонце цілувати.
***

екзистенціяметафізикаприродафілософія

Максим Холявін • 10.12.2015


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: