Спіймана instance…

Сьогодні позачерговий пост у віршах, бо не можу не відмітити цей день, коли вперше відчув, що Сонце вже пірнуло в осінь, і тепер ми увійшли в містичний простір міжсезоння, коли з видовжених тіней на нас визирають дива.

Перший день, коли Сонце минуло
точку невороття над обрієм,
міжсезоння лягло розламом
у тінях, терпких, мов цикорій,
згусло золото враз, півпрозорим
серпанком торкнулося вій,
і на мить я відчув, як повіяло
божевіллям…

Напишіть відгук