Персональний сайт Максима Холявіна

Вірші з нотатника

Вибірка речей, записаних у “нотатки” на телефоні… Такі штуки завжди пишуться або десь на вулиці, подекуди прямо “на льоту”, або перед самим сном, коли вже вимкнуто ноутбук.

Упали планки, і ми побігли
туди, де мрії було крило,
воно майнуло, у хмарі зникло,
і потім лиш дощ пішов.
***

Із шуму випала сльоза – бандура,
я згадую твоє серце,
у ньому тоді загорівся відчай
настільки сильно – здалось, що надія.
Від радості довга упала тінь,
на ранок з багаття димить зола,
на ранок від балу – саме похмілля…
Якщо іще тепло в твоїх руках,
полий на могилах червоні квіти…
***

Облущена від пафосу історія
в камінні твого міста
оживе від тепла твого погляду
й перекине всередину чашу
минулих надій –
захмілієш до памороків…
Ми всі у тій самій біді,
ми всі на тих сходах самих –
здираємося і падаємо,
падаємо і здираємося
в пустоті…
***

Руки в крові та гріхах,
тіло в шрамів письменах
затерпло, пам’ять огортає прах,
усе – заради тебе, давня Мріє,
чи дарма?
Це божевільна голова
покою не дає ногам,
жене услід шаленим снам
у невідомість – покоління…
Покинути завжди ти можеш линву,
а проте цікавість далини
чарує синім співом,
обираєш руки не пустити,
далі йти.
***

doomІсторіяВелика ПорожнечаЗемляминулемиттєвістьМузикафілософія

Максим Холявін • 23.05.2015


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: