Персональний сайт Максима Холявіна

Потойслів’я

Триває велика пожежа, на дух перетворює камінь,
з гуркотом рівень моря перевищує берег повіка,
змиває з щоки вугілля стерильними білими ріками,
на губках присмаком гіркавим осідають сухі слова.
Розклади багаття з цінностей, хай горять,
і здіймається вище куля твоєї душі повітряна,
проминаючи поверхи, чужі проминаючи сповіді,
минаючи руки, протягнуті в жестах вітання.
З кожним поверхом менше кімнат заселених,
більше тіней у вікнах і сходів у порожнечу,
з кожним поверхом ближче велике дзеркало,
і все менше стає твоя кулька під куполом.
На тебе, крім тебе, з-за обрію дивиться тихо
важке жовте сонце твоєї планети в німому питанні,
яке ти вже безліч разів собі ставив, і от настає
пора відповідати…

Велика ПорожнечадухекзистенціяЗемлямедитаціяметафізикамиттєвістьнебоспогляданняфілософія

Максим Холявін • 04.04.2015


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: