Персональний сайт Максима Холявіна

[ймовірність]

Коли загаснуть лампи – стадіон не щезне,
пісок чекатиме в непроникній пітьмі,
поки настане день нової гри, прийде електрик
поверне рубильник, повертаючи тебе
від сну на цю знайому сцену
із запахом вчорашнього дощу солоним…
Знов підеш назустріч небу, ворочаючи язиком
нові положення і ноти, тривожачи повітря,
танцюючи між Мінотаврів,
зриваючи з уст хору квітку полум’яну – «оле!» –
на знак засвідчення краси, що сталася – в негоду,
на дикій і порожній площині вронивши краплю поту
в ім’я прийдешньої трави й гілля склепінь
вишневого над хатою й хрущів andante –
може, й не надовго, але втім…

…затихне спів – не щезне оперний театр з ним,
побачимось на місці тому ж,
коли повернеться рубильник…

безкінечністьВічністьметафізикарелятивізмсмертьфілософія

Максим Холявін • 31.03.2015


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: