Персональний сайт Максима Холявіна

Епоха пост-музики

Твоя музика настільки тонка, що існує лише в межах твого вуха. Така маленька, вона не має жодного об’єктивного значення, хоча й заповнює весь твій світ. Ми – це поле вух, у які висіявся розпорошений спадок минулої величі. Форма зовсім не збереглася, зберігся лиш намір, що досі проникає в наші глибини вже як відлуння великого симфонічного вибуху. Історію цивілізацій можна порівняти з дитячою гіркою: якісь покоління здираються на її вершину, а якимось доля – кинутись стрімголов униз, вдивляючись в чудовну абстракцію, що на неї перетворився розмитий у русі навколишній світ.

Картина – ‘ sunset ‘ by Julle Frolova / November 2014

Максим Холявін • 22.12.2014


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: