Персональний сайт Максима Холявіна

Листень

Засинає години біг,
коліщатко з’їдає іржа,
на щоку опускається сніг,
у гаю білі коні іржать.

Попеліють хрести вікна,
застережень димить клаптя,
душу стін захід червонить,
мить зникає без вороття…

В жилах листя зібрався лід,
тонкі плечі покрив сірий плед,
промовляє до каріатид
переламана геометрія.

Далі буде колючий дріт,
тут закінчуються слова.
«Я бажаю вам довгих літ», –
і за крок поглинає імла…

doomВелика ПорожнечаЗемлярозчинення в просторісмерть

Максим Холявін • 19.11.2014


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: