Персональний сайт Максима Холявіна

Логомузичні фантазії

Чим більше слів, тим менше вони мають влади. І я навіть не маю на увазі шум, ні. Коли слів мало, вони дуже важкі, вони переповнені тяжкою символічністю. Вони запечатують явища в заціпенілі кам’яні боввани, ховають дух і примушують докладати зусиль, аби «розпакувати» його. А коли чудових, точних, влучних слів стає більше, вони всуціль перетворюються на відтінки, барви, все ближчими вони стають до живопису, а отже – до музики. Охоплюючи світ явищ, мова неминуче потребує нового психо-звукового відображення. Отже, зі збільшенням влади мови – поглиблюється її витонченість, вчора важке сьогодні стає легким у розкачаній руці. Західна мрія мала єдиний спосіб винести важкість значення – піднявши його, здійнявши його на плечі ордеру, сам ордер зробивши предметом мистецтва. Подібно до оповідання Саймака «На Юпітері», європейська душа стала чимось на зразок тих інопланетних мешканців, чия будова давала змогу відчувати світ довкола прекрасним попри його суворість і непривітність.

публіцистика

Максим Холявін • 14.10.2014


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: