Персональний сайт Максима Холявіна

1 коментар

Азовські яки

Пагорби старі штовхають лобом в груди лагідно,
кудлаті яки у стоячій прохолоді міжсезоння,
коли медсестри вересневі їм дають останні ванни сонячні,
готуючи до розтирання йодом забуття.

Раніше тиша звички затуляла очі,
одне на одного спиралися, як меблі,
тепер громи за неспокійним обрієм
пробуджують, підводять наші контури.

Засолені спини рясніють в безодні тривожного неба,
на перетині всіх вітрів, де згорнулися запитання,
погляд яків біжить потроху по твоїй річковій системі,
відбиваючи пульсом у скронях ваше спільне під Сонцем стояння.

АзовекзистенціямедитаціяметафізикаМузикаприродаяки

Максим Холявін • 31.08.2014


Previous Post

Next Post

Comments

  1. kottj 01.09.2014 - 11:35 Reply

    гарні

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: