Персональний сайт Максима Холявіна

Равлик на схилі Фуджі

Тихо-тихо равлик повзи
по схилу Фуджі,
вгору, до самої висоти.
Кобаящі Ісса

Читаючи де Сото, я подекуди відчував, що описані ним ситуації не надто перегукуються з навколишнім сьогоденням. І думав, у чому ж сіль? Якщо вірити сьогоднішньому невеличкому осяянню, то сіль полягає в тому, що ми ще не дійшли до стану єгипетських, гаїтянських та ін. позалегальних громад. Радянська державність насправді доживає тільки зараз, і відповідно тільки зараз люди доходять до необхідності створення неформальних правил самоорганізації, які в подальшому мають перетворитися на нові закони. Головна відмінність між українськими та вищеназваними громадами полягає в тому, що українці все-таки звикли перекладати більшу частину відповідальності на державу та владу, бо так звикли за політарні часи на наших теренах. Тобто, заразилися патерналізмом і досі чогось очікують від владних органів. Бідняки з єгипетських передмість ВЖЕ розуміють, що від держави нема сенсу чекати сприяння, тому виводять якісь власні правила співіснування. Ми тільки зараз почали здогадуватися, що пряників більше не буде, самим доведеться пекти. Отже, повільно та важко, але починають просуватися якість “низові” ініціативи. Хоча чіткого переходу, на кшталт прикладів із американської історії, від пізньофеодальних відносин до ранньо-капіталістичних нема, однак переростання із централізованої суспільної системи в певну форму демократії все-таки відбувається.

Загадка капіталуПросвітництво щодо природи власності та всіх супутніх їй операцій та ситуацій насправді мало відбутися в 90-х. Оголошені “капіталізм” і “демократія” на наших теренах були і залишаються речами або зовсім незрозумілими, або малозрозумілими. Ми “випали” в гру, правил якої не знаємо і досі не можемо зрозуміти, а тому й граємо казна-як. Оскільки нічого такого не відбулося, і замість просвітництва з нуля, з ясел, з першого класу, високоосвічені люде нам почали вивалювати якісь окремі відомості про дива західного способу життя, ми тільки зараз, завдяки роботі людей з партії “Спільна дія”, починаємо второпувати базові поняття капіталізму та демократії. Ба навіть нестак їх, як узагалі базову соціологію наших побутових стосунків: хто до кого за чим і навіщо. Якщо напружити оптимізм, то нинішня криза – початок чогось більшого, аніж чергова зміна верхівки, однак досягти того більшого можна не революціями, а ненастанним вдосконаленням себе та свого середовища – в тому числі за допомогою політекономічного досвіду від провідних учених.

KulturтектонікаГромадаПосполитеЧасу Дух

Максим Холявін • 13.07.2014


Previous Post

Next Post

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *

Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University