Персональний сайт Максима Холявіна

Без назви. Lichen

Землі проста рима – біль,
наче чорна завіса в очах:
гуркіт пульсу у ковдрі утроби,
розривання зв’язків із тріском.
Що веде цей смішний караван?
Підганяє в потилицю йти?
Тут немає для коней трави,
для людини немає води…
Тільки сіль у глибинах очей,
де змішалися сльози і кров,
безнадійність усіх надій
і запеклість ятрить кутки губ.
Попри кулі зневажливих слів,
попри лють на червоних зубах
тонкі стебла торують шлях
з-під асфальту та з-під каміння.
На упертість твоїх запитань
хіба знизаєш тільки плечем,
якщо хочеш, то ми – лишайник,
що підкорює край без життя.

doomінстинктиВелика ПорожнечаекзистенціяЗемляприродарозчинення в просторі

Максим Холявін • 04.07.2014


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: