Звук рівний, як море мого болю,
червоне повітря забарвлене сльозами Сонця.
Ця краса шкідлива лише ув очах глядача,
і глядач утомився тримати на серці каміння тривоги.
Звиви судин затирає безжальний час,
якщо це не закінчиться вбивством, ті ще виростуть м’язи в грудях,
але поки ледь чутно цокіт, п’ятдесят все на п’ятдесят,
і сідає обличчя світила в чорну смугу вологого обрію.

Напишіть відгук