Персональний сайт Максима Холявіна

Без назви. Спостереження

Ніч: автобус жовто-білий.
Двоє: він – обличчя із граніту,
і вона – тендітна квітка
пригорнулися так щиро,
втомлено прикривши очі.
Він – важка і тверда брила,
і вона – тонка тростинка,
без якої його доля – схил
і безнадія не спрямованої сили,
що все, чого торкнеться,
обертає на вугілля.
Серед ночі і тривоги
в квітки вії та повіки –
променять спокійну ніжність –
риси каменя розслаблені, зігріті.

кохання

Максим Холявін • 01.05.2014


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: