Персональний сайт Максима Холявіна

11 нот впадуть на синапси, замкнуть,
і ось ятрить свідомість спалахом блакитним
й білим-білим Сонцем,
спросоння непривітними ґрунтами,
стрімким Меркурія польотом вгору,
в однозначний плюс.
Там записав невидимим чорнилом Всесвіт
на дні серця формулу нехитру,
формулу безглузду, але в ній згорнувся тихо сенс,
і в пам’яті через сплетіння нових нервів – пломенить.
Цей березень, холодний лютий березень,
світанки одиноким змахом золота у кобальті,
лагідний прибій із моря Порожнечі, світляки краси
на кожнім розмальованім вікні, обшарпаних панелях,
і в голосі замерзлих рейок. Полудні –
мов крик, провалля неба, полоскочуть крила,
я – брудний шматочок м’яса, на стопу позаду мавпи,
промовляю Сонцю дяку, більше схожу на молитву,
топаючи по асфальту після першої години…
11 нот на нерви, очі змружені від світла,
пише бірюзовим пензлем Всесвіт
ієрогліф на тканині…

http://backend.deviantart.com/embed/view.swf?1
The Qualitative Expansion of Reality by richardcgreen on deviantART

Фото – робота мого нового знайомого на dA, Річарда Гріна, одна з серії чудових викривлюючих дійсність відображень під назвою “Lighting the Great Outdoors”. Також Річард пише дуже атмосферні абстрактні та напівабстрактні акварелі, у його галереї є на що подивитись. Усі посилання доступні на та під картинкою. Вірші були створені почасти за мотивами роботи, бо освітлення навіяло спогади про сині холодні лютнево-березневі світанки, тому тут неможна називати графіку “ілюстрацією”, натомість краще – “асоціацією”.

гра світладухекзистенціямістикаМузиканебоприродарозчинення в просторіспоглядання

Максим Холявін • 24.02.2014


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: