Персональний сайт Максима Холявіна

Без назви. Питання до себе

Where have all the feelings gone?
Why have all the laughter ceased?
“Nightwish” – Bless the Child

Розшарувалася реальність,
ледве чути голос, випав шанс
розмові незначущій:
розкажи, старий знайомий,
що з того всього вижило? Що дожило
донині, не спливло з водою в море забуття?
Чи це досі ми, а чи хтось інший,
подорослішали, а чи зразу постаріли,
що лишилося від нас під вітром:
бархани, храми, кістяки?
Зморшки на стражденному чолі
дорівнюють просвітленій усмішці –
діти однієї Пустоти
на березі холодної наявності
під шепіт моря мовою незнаною
незрозумілих запитань.
Залишимо в піску автографи,
позіхнемо, нібито з полегшенням,
руки стиснемо, в різні боки розвернемось,
покрокуємо, погана сіль землі,
сполука тимчасова між сполук,
пробуджена миттєвістю любові,
борошно під жорнами мук.

http://grooveshark.com/songWidget.swf

doomвітерВелика ПорожнечаекзистенціяметафізикамиттєвістьмореМузиканебофілософія

Максим Холявін • 02.02.2014


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: