Персональний сайт Максима Холявіна

2 коментарі

Без назви. Сум як естетика.

Якщо засумуєш раптом,
розведи олією той сум у чайнику,
гарно підігрій і розмішай,
налий у горнятко,
всередину залий,
дивися, на папері твого втомленого погляду
в останнім світлі набурмосеного грудня
проявляться світлини лісових безодень,
ритми чорних стовбурів,
гілок тендітних скрипки,
небо – по той бік, таке блакитне, наче вперше,
сонце в ковдру сіру вкуталося вже,
лише червоне пасмо видно із-під повсті…
Висять в повітрі декілька брунатних ягід,
забутих часом з невідомої причини,
з небес повільно осідають, наче патока,
хвилі нерозбавленого космосу,
між Землею й Сонцем залягає тиха пустка,
зал очікування снігу.

doomВелика Порожнечагра світладухекзистенціяЗемлякосмосмістикамедитаціяметафізикамиттєвістьнебоприродарозчинення в просторіспоглядання

Максим Холявін • 21.12.2013


Previous Post

Next Post

Comments

  1. марія 22.12.2013 - 19:38 Reply

    … такий красивий сум, здається, – він сам на себе задивився…

    • Максим Холявін 23.12.2013 - 13:55 Reply

      Сум як оптика до споглядань певних специфічних станів природи. =)

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: