Персональний сайт Максима Холявіна

Без назви. Вірш нінавіщо

На ранок синій над дахами за вікном
затягне речі сивою щетиною,
похмуре небо обіцяє (скоро…) біле,
з моря шелест поступово зникне.
Та не вір північного містечка на позір сонливості,
потроху загорятимуться вікна й двері піцикато вистрілять,
потягнуться до берега рибалки,
потягнуться перед печами кухарі,
потягнуться печальні гуки чайок,
дружини з доньками на ліжках теж потягнуться…
Парує філіжанка, дух останній випускає,
тебе приваблює від вікон шепіт,
виходиш з круга жовтого комфорту
нести в холодний простір свій ліхтар інфрачервоний.

містоморепобутранокхолод

Максим Холявін • 21.12.2013


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: