Персональний сайт Максима Холявіна

Без назви.

Мати більші долоні,
більше зерна – більше тепла,
більше світла від шкіри,
такого потрібного
інфрачервоного
світла…

На чоло утомленого Друга,
на плече засмученої Подруги,
у серце Коханій Дружині –
п’янкого тепла
у прекрасному ярому світі
під гронами синіх зірок,
під фортецями хмар,
на пожухлій осінній траві,
на піску і солоній воді,
коли луна кричить ген за край,
коли картина спливає,
і нічого вже ближче нема…

Мати більше в крові Сонця променів,
пролитися хмелем тонким
по губах обіцянки трикрап’ям,
по волоссю маленькими вольтами,
тоді вже не холодно тут,
перед диким відчуженим обрієм,
прокладати пунктир по білому.

інстинктиВелика ПорожнечаДружбадухмиттєвістьНіцшеприродафілософія

Максим Холявін • 18.10.2013


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: