Персональний сайт Максима Холявіна

Без назви. Forest trance

Отговорила роща золотая…

С. Есенин

 

Чи, може, кинутись туди, у пущу,

І в диких нетрях пробивать дорогу

З сокирою в руках і з тонкою пилою,

Поки який гнилий, великий стовбур

Впаде й задавить серед хащів темних?

Леся Українка, «To be or not to be?»

 

 

Кажуть, там, у глибині, у пущах,

як просякне їх душа багаттям Сонця,

виточують п’янкі меди солодкі дикі,

золотаві та пахкі.

Краплину вип’єш – падаєш,

вдихнеш квітковий аромат – хмілієш,

можливо, то амброзія, а може, міф надій,

одне відомо: хто ходив туди – вже не вертався.

Чи знайшов собі Елізіум,

чи мовчазну могилу –

невідомо се,

чи звіром став на самоті

від сили диких чар – се загадка,

але невпинно ваблять хтиві барви

в час сонливий і терпкий,

дух блукає між туманів,

в пущах скрапують меди,

дріади на гілках співають,

секунди тягнуться хмільні

та засинають, ось уже

твій крок звучить на самоті,

горобини криваві плямі зависають,

на листі послід слимаків,

на килим золотий лягаєш,

прикриєш очі, звідусіль

вечірнє світло проступає

збира тепло останніх слів:

тріпоче крилицями зграя

гомінка – униз – роняє

пил прозорих крапель, осідають

на губах, здіймають в серці вир,

ти майже помираєш, але далі…

 

[питання залишається відкритим…]

http://backend.deviantart.com/embed/view.swf?1
Autumn Muse_4 by ~Zvezdochet13 on deviantART

вітергра світладемонидухиекзистенціякосмосліслистопадмістикамедитаціяметафізикамиттєвістьосіньприродарозчинення в просторісмертьспогляданняфілософіяшамани

Максим Холявін • 04.10.2013


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: