Персональний сайт Максима Холявіна

1900 – 1940

На вулицях цегляних,
у сірих та чорних строях
заручники пустоти
вози з папером тягнуть у майбутнє.
В очах лиск далеких надій,
на шкірі плями від тутешнього страждання,
пил минулих віків на долонях,
в лабіринті вух відгуки їх.
Збудували проспекти і храми,
вежі з ліфтами до небес –
пускові установки і смуги злітні
душі бігти у завтрашній день.
Діти Кроноса самі Кронос,
кронос кроноса врешті зжере,
до призначення місця долинуть
тільки гарні їх кістяки.
На світлинах відбилося диво,
пережите на гребні хвилини,
вся любов і картини світу,
і в печі сподівань – війна,
а ще, звісно, шепіт вінілу,
строфи мовою незрозумілою,
слід тепла від тіла до тіла
і довічно зелена весна.

http://grooveshark.com/songWidget.swf

doomІсторіяекзистенціяЗанепад Європиминуле

Максим Холявін • 14.09.2013


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: