Персональний сайт Максима Холявіна

Як воно є

В моєму універсумі немає бога,
сам собою він незгірший, а тому
не треба одягати маску персоналій
на безмежне його єство.

 

Ти просто вслухайся у музику дрібниць,
як вишиває нотами тканину,
як плямками комашок і квіток
малює полотно душі,

 

як reverie течуть відтінком прохолодним,
як хіть свята штовхає тіло в танець,
як Сонце прогріває до хребта,
і понад болем вже немає болю.

 

Себе не виділяй з життя,
життя бо сам, як є воно наразі,
занурюй руки глибше в цей химерний сон –
збагнеш – нема від нього нічого реальніше.

 

І хоч би як свистіли скронями слова,
і сивина не підкрадалася крізь сутінь,
не забувай, тут може буть краса, [а не реклама, що є також маска, а-а-а-а…]
від того є бажання прокидатись.

безбожжяВелика ПорожнечаекзистенціякоханнямедитаціяметафізикамиттєвістьМузикаприродарозчинення в просторіфілософія

Максим Холявін • 22.08.2013


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: