Персональний сайт Максима Холявіна

Десь далеко живе місто
зі своїм неповторним світлом,
воно ввечері, як екзотичний
по асфальту та стінах чай.
Скрапує з листя різного
і дахів старовинних тихо
на бруківку та на обличчя,
на долоні, на скло, на цеглу,
проникає в чиїсь кімнати
і цілує секунди чиїсь…

 

Я проводжу бічком горнятка
по рельєфу його послання,
закарбованого на глині
з невідомого майстра рук,
для такого міцного напою,
вінця в бронзовій глибині,
гідно викласти ціле серце,
присвятити себе усього,
щоб узяти з повітря пелюстку
із дерева насолод…

вечіргра світладзенекзистенціяКиївкоанМаріупольМузикарозчинення в просторісвітлоспоглядання

Максим Холявін • 16.07.2013


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: