Персональний сайт Максима Холявіна

Спекотне перемир’я

Мангусту

Разом визиратимуть з поверху
на зелене старе подвір’я,
там шумлять будні нашої ери,
час подрібнений дзеленчить.

 

А їм буде собі так добре
випадати убік від контекстів,
поринаючи в мрії та спогади
в помаранчевій спеці літа.

 

Місто це їм вторує сонливо,
темношкіре, лежить пітніє,
абсолютно не має напряму,
світлофорами ледь мигтить.

 

На годиннику стрілка повільно
прибирає вечірню піну
залишкової суєти
з вулиць, лавочок і підвіконь.

 

Надивишись на це кіно,
чай поставлять собі на кухні,
із шухляди дістануть книги,
на комп’ютері пустять музику –
вірні засоби від нудьги…

 

Говоритимуть, поки не стихне
із плейлісту остання тема,
доки тиша не ляже слідом
за останнім тонічним басом
тролейбуса опівнічного.

вечірекзистенціякоханнялітомиттєвістьнічрозчинення в просторіУрбанавтика

Максим Холявін • 09.07.2013


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: