Персональний сайт Максима Холявіна

Добре

Стою – чому би мені й не постояти?
Іду – чом би і не піти?
Дивлюся – чому б і не бачити?
Слухаю – чом би й не чути?

 

Ось безглузда маленька цеглина,
та додам ще одну і збудую
великий красивий будинок,
побачу, що добре воно, і вирішу трохи іще
поробити того, що є добре,
хай добре воно – є,
просто + просто дорівнює –
добре на трохи іще.

 

Тупотить ось тваринка маленька –  також
мружиться, дивиться, слухає –
на руки візьму – в очі позазираємо –
добре
разом милуватися співом
пташини, бо їй також добре під сонцем,
їсти насіння, траву й дичину –  то також
дуже добре.

 

Правил нема напряму,
і немає програми призначення,
ти йдеш навмання в Пустоту,
визначаючи добре і краще.

інстинктиіроніязвіріметафізикаприродафілософія

Максим Холявін • 29.12.2012


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: