Персональний сайт Максима Холявіна

В глину на колі земному шторми-буревії вганяють долоні,
хвилі женуть по спіралі на гору.
Заляпані стіни історії бризками глини багровими.
Зі шмату безформного леви та соколи,
сині кити та зелені дракони –
тягнуться чергами в золото Сонця
поміж дерев Оріонами тягнуться.
З тіл одне одного сходи мурують,
з’їдають одного, з другим кохаються,
воля – добуток танцюючих цифр,
цифри – щораз розганяються волею.
Ще одна форма в мені матеріалу
чекає – по вінця дощенту заповнитись,
і вознестися фіналом та сходами
на висоту не сьогоднішніх мов.

Велика ПорожнечадухекзистенціяЗемлякосмосметафізикаприродаСонце

Максим Холявін • 19.12.2012


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: