Персональний сайт Максима Холявіна

Нічному небу ліхтарі ввіряють душу.
Двадцять третя. Вітер. Місяць
дивиться блакитно-срібним оком майстра
на чорно-синій вальс містерії.
Безумство. Тіні. Духи
прочиняють вікна й двері,
кличуть, ваблять, за руку ведуть сомнамбул
танцювати на карнизах.
Осінь. Хмари. Каравани
небом сунуть над містами
в храм розчахнутого Сходу,
з вікон стягують офіру – неприховану відвертість
(в місячному сріблі краще
видно сховане від Сонця).
Ніч. Здіймає. Вгору. Крила.
Хоровод рудого світла –
з ліхтарів злітають душі,
пестять небо – з нього злива.

30.10.2012 Близько 23-ьої

doomвітердемонидухдухиеротикажовтеньлистопадмістикамиттєвістьнічнебоосіньприродарозчинення в просторіспоглядання

Максим Холявін • 30.10.2012


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: