Персональний сайт Максима Холявіна

Задушливий сухого листя опіум
повітря полонив так швидко –
Осінь розробила свій бліцкріґ.
Про Літо спомин тане цукром
у безроздільній прохолоді,
вона по небі суне фронтом,
занурюється у блакить.

Справжніше най – рудий твій колір,
зникомий майорить поміж дерев на вітрі,
збурює нутро товстими косами,
вабить за собою у майбутнє,
якого назавжди немає,
дощі на круг своя все повертають,
з минулого на вилиці спускаються морози.

миттєвістьосіньприродаспоглядання

Максим Холявін • 17.09.2012


Previous Post

Next Post

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: