Персональний сайт Максима Холявіна

1 коментар

Наталя Мазикіна. Одухотворення глини (+відео)

Наталя Мазикіна: Посуд – це річ, якою користуються щодня під час прийняття їжі, тому він має безпосередній вплив на здоров’я. Я більше за все люблю робити саме такий посуд, який би приносив радість під час обіду, адже це впливає на настрій, а отже й на здоров’я. Щодо форми, то в майстерні я достатньо тренувалася, зараз уже не дуже замислююся над нею, більше думаю про… духовний аспект виробу. =)

Коли наполегливо шукаєш – обов’язково знаходиш. А інколи цікаві знайомства починаються витягатися, як та нитка з клубочка. Отак із гончаркою Наталею Мазикіною мене познайомив герой попереднього інтерв’ю Сергій Казьмін. Він розповів, що вона навчилася гончарству під час тривалого перебування в Японії, працює в тамтешньому стилі, а тому цікавість подвоїлася. І от якось на Андріївському узвозі ми зустрілися й познайомилися вже особисто. Наталя дійсно довгий час подорожувала Китаєм і Японією, в Японії навчилася гончарству і побувала на багатьох виставках і ярмарках. Знає китайську і японську мови, випускниця Інституту іноземних мов з дипломною роботою з історії китайських ієрогліфів, людина, з дитинства знайома з мистецтвом.

 

Гончарство, як відомо, мистецтво космічне. Як деміурги ліпили людей із глини, так і гончар перетворює безформну глину на дивовижні вироби, надзвичайно корисні в побуті. У кожної цивілізації свої підходи до гончарства, залежно від рівня розвитку технічної думки, а також світочуття. Східні цивілізації, на відміну від Західних, зберегли тонке почуття Природи в собі, й це позначилося на підходах до різних мистецтв. Японці піклуються більше про внутрішню поверхню своєї кераміки, а зовнішню залишають максимально природною – с камінчиками (японська глина має в собі такі) та нарочито недбало вкритою поливою. Незвиклому українському оку одразу здається – «неохайно». А вже потім за тим проступає вся тонкість задуму. Японська кераміка з рук майстра виходить легенькою, витонченою, сповненою відношення. Вона дуже відрізняється від ширужиткових керамічних наборів у супермаркетах, зроблених шляхом пресування замість «викручування». Її наявність на кухні вже якось впорядковує простір, змушує посуд та інші предмети вишикуватися відносно таких естетично продуманих сусідів.

 

Історія складається з двох частин – класичної текстової та відео, де можна прослідкувати за роботою Наталі очно. Бо обмежитися розповіддю та фото про таке мистецтво було б злочином, оскільки краще бачити, як крутиться гончарне коло, і з-під долонею майстра народжуються справжні речі.

 

Перша розмова сталася на Андріївському, у доволі спекотний вихідний день, коли навкруг було багато народу, вулицями мандрували химерні істоти в балахонах (як виявилося потім – протестуючі з якогось авангардного театру).

 

Майстриня за роботою

Розкажіть, як Ви захопилися гончарством і як Ваша доля пов’язалася зі східними мовами.

 

З дитинства я любила щось малювати, робити руками, багато займалася в художній школі, а також із семи років вивчала китайську мову. Так вийшло, що зайняття мистецтвом і вивчення східних мов відбувалися паралельно. Скільки себе пам’ятаю, вдома завжди було багато книжок з фотографіями Японії, ієрогліфами…

 

Виходить, у вас це «сімейне захоплення»… =)

 

Так. Мама дуже цікавилася східною культурою, особливо японською, також і китайською. Звичайно, що це передається до дітей, так передалося й мені. З дитинства я чула багато японської музики, японських пісень.

 

Мабуть, із мовою Ви вбирали й філософію?

 

Можливо. В дитинстві, скоріш за все, філософія передавалася несвідомо, йшло певне накопичення інформації…

 

Наскільки я знаю, ієрогліфічне письмо дуже тісно пов’язане з особливістю мислення тамтешніх народів, тому, мабуть, сама мова вже якось структурує мислення.

 

Це так. Ієрогліфи взагалі дуже цікаві. Моя дипломна робота була якраз присвячена походженню китайських ієрогліфів, я дуже любила його досліджувати, мені й досі цікаво зазирнути в словник, аби побачити – яке має походження те або те слово. Ієрогліф має самостійне, часто дуже глибоке, значення, тобто, це не просто значок для запису звука, і кожний ієрогліф має власну історію.

 

Чому саме Японія?

 

З дитинства я бачила багато японських книжок з мистецтва. Мені воно завжди дуже подобалося, особливо підібрані кольори, так що склалася така асоціація, що Японія – найкраще місце для вивчення декоративно-прикладного мистецтва. Дуже хотілося навчитися там чомусь у мистецтві. До гончарства я прийшла вже там. Бачила багато гончарних виробів, там дуже гарні глини, гарні глазурі, відчувається глибина і кольору, і форм. Здавалося б – простий колір, але в ньому відкривається дуже багато відтінків… Ще гончарство дозволяє не вибирати між формою та малюнком, ти можеш займатися й тим і тим – створити форму, а потім на ній щось намалювати. Можна з безформної глини створити виріб, який сама задумала. =)

 

Пелюстки хризантеми

Навчалася я в старовинній майстерні Окуда з історією вже понад 150 років. У приміщенні її збиралося не одне покоління майстрів, на час мого навчання їх було 10 і в них було чому повчитися. Саме те місто було здавна великим керамічним центром з великим скупченням майстерень. Мені порадили навчатися саме в таких місцях. Думаю, мені пощастило знайти саме те. =)

 

В малюнках Ви дотримуєтесь певного канону чи просто фантазуєте?

 

Покладаюся на почуття. В одні часи хочеться робити таке, в інші – інше. Поки я перебувала в Японії, мені хотілося робити малюнки з квітами, зараз мені цікаво малювати листя, птахів… Думала, чому саме так. Мабуть, це залежить від особистого стану, віку… Коли вік весняний і весняний настрій – хочеться квітів, а от зараз уже літо, тому хочеться листя й пташок. =) Ще мені дуже подобається малювати дерево. Дерево – старий символ. І в сінтоїстських храмах Японії обов’язково є дерево, і у нас, в Києво-Печерській лаврі, є старовинне дерево, та й взагалі на Україні здавна існують обряди прикрашання дерева, водіння хороводів навколо нього, дерево слугувало місцем зустрічей. От зараз мені подобається малювати дерево, на якому збираються птахи, тобто дерево як місце, яке збирає довкола себе.

Наскільки відрізняються техніки гончарства на Заході й на Сході?

Технік існує дуже багато. У самій Японії характер гончарства залежить від місця вироблення, навіть від майстра. Бувають такі тонкощі навіть, як замішування глини в основному правою чи лівою рукою. Мій вчитель, пан Окуда, родом із західної Японії, але він подорожував і навчався також у східній, в Кіото, та ще в інших місцях. Тому можна було багато почути про різні способи гончарства. Після повернення в Україну я побачила різні відмінності в тутешній техніці. Наприклад, в Японії дуже багато засобів для того, щоби зробити форму гладкою зсередини, а в Україні навпаки – більше способів обробки зовнішнього боку. В Японії якраз не дуже звертають увагу на зовнішність виробу. Мабуть, це залежить від народної психології, східні люди звикли підвищувати себе зсередини, а от на Заході… 😀 ну, не скажу, що навпаки, але…

 

Наталя Мазикіна

Ну чого ж, і таке маємо. =) А наскільки відрізняється відчуття мистецтва?

В Японії дуже цінують красу природного матеріалу. Якщо в глині присутні якісь камінчики або природні відтінки кольору – це дуже цінується. У нас же віддають перевагу тонкому і складному орнаментуванню. В Японії теж так малюють, але вже по фарфору. Самі японці вважають, що європейці більше люблять сам малюнок на кераміці, а вони полюбляють безпосередньо фактуру матеріалу.

Чи є в гончаря прагнення створити шедевр, виразити таким чином рівень майстерності?

Є майстри, які прагнуть великих висот, але я поки що роблю те, що мені подобається, що приносить задоволення. Мені хочеться, аби в роботу була вкладена душа, і щоби вона радувала людей навколо, приносила якесь тепло. Посуд – це річ, якою користуються щодня під час прийняття їжі, тому він має безпосередній вплив на здоров’я. Я більше за все люблю робити саме такий посуд, який би приносив радість під час обіду, адже це впливає на настрій, а отже й на здоров’я. Щодо форми, то в майстерні я достатньо тренувалася, зараз уже не дуже замислююся над нею, більше думаю про… духовний аспект виробу. =)

 

Ви творите на колі?

 

Одухотворення глини

Так, мені дуже подобається робити на колі, в цьому відчувається щось космічне.  Багато сузір’їв утворюється за рахунок спірального руху, і в гончарстві відбувається схожий процес – за рахунок обертання на колі глина витягується, буквально на очах народжується нова форма. В цьому дійсно є щось космічне, воно дуже приваблює, навіть затягує. Важко розказати словами, тут варто самому спробувати й відчути. =) Люблю працювати під музику. Робота і музика дуже взаємопов’язані, відчувається вплив музики на настрій, на організм, а отже – й на малюнки, на гончарні вироби… Музика – дивна річ, вона не має форми, яку можна побачити, але при цьому наповнює почуттями. Я не вмію грати на музичних інструментах, але тих, хто вміє, і хто працює для створення настрою в людей – дуже поважаю і вважаю, що це дуже важливо.

 

А що слухаєте, якщо не секрет?

 

Довгий час я цікавилася різними фольклорами, зокрема фольклором Південної Америки, індіанців з гір Анд. В Японію часто приїжджали гурти з Еквадору, слухала їх вживу. Під час виступів від них поширювалася дуже природна, натуральна енергія.

Відео знімали в гостях у Наталі. Її майстеренька розмістилася прямо на лоджії 7-го поверху, обпікати вироби Наталя їздить у гончарну майстерню на Подолі. Спілкувалися вдвох із Дружиною Тетяною, здебільшого питання ставила саме вона, оскільки я був набурмосено зайнятий важливою операторською роботою =Р Отож, зустрічайте першу справжню передачу на проекті “Ноос”. Музикою я обрав записи класичних композицій для флейти сякухачі у виконанні Володимира Лазуткіна.

KulturтектонікаАр[т]хітектонікаАртГармоніяКиївНародне мистецтвоНародний майстер

Максим Холявін • 24.10.2011


Previous Post

Next Post

Comments

  1. Андрей 24.10.2011 - 12:22 Reply

    На самом деле некоторые американские семьи построили свой бизнес именно на глине.. У меня тетя уехала вгородок рядом с Лос-Анджелесом, так там вообще каждая вторая семья что-то лепит. У них даже целый музей есть..

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *

Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University