Персональний сайт Максима Холявіна

2 коментарі

Really green. Як не “почервоніти”.

Сортуймо! Адже ми цього варті! =)

Сьогодні всі розмовляють про т.зв. “sustainability”. Мається на увазі гармоніювання між архітектурною спорудою і ландшафтом, екосистемою та іншими спорудами. Я хочу торкнутися теми екологічної сумісності. Доведеться виступити «прокурором янголів». На сьогодні бутують такі рішення щодо екологічності житла: 1) використання зеленої енергетики, 2) використання екологічних матеріалів (дерево, саман), 3) використання технологій рециклінгу для неуникних відходів. Все це добре, але виникають питання до перших двох пунктів.

 

Дерев’яні будинки вимагають вирубки лісу. При широкому застосуванні даної технології ми отримаємо збільшення і без того високого тиску на ліси. А відновлюються дерева, як відомо, не швидко, потрібно 10-20 років, аби дерево стало достатньо великим.

 

Саман у цьому сенсі набагато гнучкіший, адже для його замішування можна використовувати ту саму глину, яка була добута з котловану під фундамент будинку. Проте сьогодні є тенденція до централізації виробництва саманової цегли. Мовляв, у тих місцях, де це роблять, глина краща. Проте що ми матимемо зрештою – ерозію ґрунту від постійного розриття? Не гарно.

 

Зелена енергетика теж може  «почервоніти», якщо не розглядати її стратегічно. Сьогодні набувають популярності т.зв. «теплові насоси», свого роду «холодильники навиворіт». Недовіра до них виникла в мене одразу після назви, бо колись, ще в отроцтві, я читав оповідання одного фантаста, здається, «Сніжні люди» Фредеріка Пола (опублікований він був у книзі «Скальпель Оккама», докладніше про книжку тут), в якому описане невіглаське людство майбутнього, що активно використовує «теплососи». Чутно, га? Так от, через ті теплососи альбедо Землі підвищується, і вона замерзає. До них навіть якийся інопланетянин прилетів, але його вбили, і з його слів почули хіба що «лібідо». І сміх, і гріх. На «ТКолі» я підійшов до хлопця з намету зелених енергетиків, але на мої питання щодо стратегічної безпеки такої технології він образився, мовляв, «у Польщі вже масовано ставлять, і якщо так розмірковувати, то нічого зеленого взагалі не існує». Проте він також сказав, що «за відомостями, Земля виробляє стільки тепла, що вистачить на всіх». Хочеться вірити, але недовіра залишається, бо хвацький науковий оптимізм часто обертається звичайною легковажністю. Сьогодні ми вже не маємо права на легковажність. «Масоване встановлення» не є гарантією того, що через п’ятдесят років плідність ґрунтів у Польщі знизиться через вимороження. Адже ґрунтовий тепло-насос взимку може позбавити ґрунт тих залишків тепла, що там лишаються, і тоді загинуть як рослини та мікроорганізми, так і всіляке тваринство, що забезпечує згадану плодоносність. Якщо теплові насоси будуть використовувати всі 7 мільярдів людського населення, то, мабуть, з часом доведеться розмовляти вже не про «глобальне потепління», а «глобальне похолодання». Зі слів одного надійного джерела, ще в 70-і роки минулого століття розроблялася схожа за принципом технологія, але на основі того самого сонячного випромінювання. За основу брався радіатор, пофарбований в чорний колір. Він встановлювався на сонячному боці будівлі всередині герметичної камери з прозорою стінкою. У похмуру погоду взимку такий радіатор нагрівав воду в системі до 60˚ С. За умови нормального теплозбереження більше і не треба. Нажаль, як і багато інших дивовижних ідей того часу, ця технологія або успішно забута, або пилиться в сейфах зацікавлених персон. Але принцип лежить на поверхні, то варто спробувати. Окрім того, є технологія обігріву за допомогою того ж принципа, але у формі трубок, які так само збирають теплову енергію Сонця. Взагалі, на сьогодні найбільш надійним джерелом енергії є якраз наша Зірка, бо саме від неї ми отримуємо кількість тепла і світла, яку умовно можна прирівняти до безкінечної. Тому найбільш «зелено» буде використовувати саме її. А якщо повернутися до питання піску задля скла, то скла у нас і так багато (подивіться на київські цитаделі!), то ж можна налагодити його переробку.

 

...навчилися виганяти залізобетонні споруди на десятки метрів угору...

В сучасній архітектурі знаходять застосування проекти химерних будівель, створених з надсучасних матеріалів за допомогою надсучасних технологій. Проте ніхто ще поки що не взявся за розробку будування за допомогою дерев. А такі наробітки вже є. На фестивалі CANactions 2011 мене надзвичайно потішив проект магістерки з Львову, Юлії Ковтун, яка зібрала під один зшивач усі можливі екологічні технології заради однієї цікавої мети – соціально-психологічного комфорту житла. Це трохи інша галузь sustainability, але справа в тому, що проект сприйняли «фантастичним». Однак незрозуміло, що в ньому такого «фантастичного» за сучасних технологій. Ми вміємо виганяти залізобетонні споруди на десятки метрів угору при відчутному градусі схилу під ними, то яка складність у тому, щоб зробити модульне житло на колонах з використанням каркасів і саману? Так само, як немає перешкод розвиткові способу створення будинків з живих дерев, за допомогою утворення із них арки, і того ж використання каркасів і природних матеріалів. Висновок напрошується один: «фантастикою» все означене є лише для сприйняття традиційної архітектури і будівельної інженерії. Так само, як сьогодні деякі люди називають електромобіль «мертвонародженою технологією», сприйняття будівельників і архітекторів просто відкидає справжню sustainability, оскільки вона не вписується в рамки «прямокутного» мислення. З іншого боку, означені люди багато в чому є заручниками забудовників, тобто тих, хто «замовляє музику». Але замовник музики не зможе вибрати погане, якщо навколо буде тільки хороше. Це питання східної стратегії поведінки, де перемога визначається не побиттям ворога, а оточенням і поглинанням його сил.

 

До чого я все це веду. Всі культурні люди сьогодні хочуть прогресу зелених технологій у всіх галузях життя. Але на цих почуттях так само можна зіграти комерсантам, які не є шахраями, але сліпа жага прибутків змушує їх хапати і продавати технології без огляду на ступінь їх освоєння, розвитку та стратегічної перспективи їх використання. З іншого боку, ми не повинні забувати перелаштовувати власне сприйняття, та сприйняття інших людей. Досягти цього можна за рахунок створення «інформаційного середовища», яке буде поступово впливати та видозмінювати традиційні способи мислення. Так само, як потік шоу та іншої попси в ефірі ТБ продукує слабку і нерозумну громадськість, створення потужного культурного потоку поступово зробить ту громадськість «зеленою». Вже сьогодні кияни (я певний, що й безліч мешканців інших міст) сортують або готові сортувати сміття, тож не сумніваюся у їхній готовності привнести екологічний спосіб мислення в інші аспекти своєї життєдіяльності. Далі буде більше і краще, оскільки екологічний прогрес продиктований прагненням не просто «нормального життя», а самого виживання. Але треба бути обережним, бо ніхто не скасовував ще людської жадібності та егоцентризму, здатного знищити будь-яку «прекрасну» ініціативу.

 

П.С. Якщо у когось із вас, Шановні Читачі, є інформація щодо випробовування теплових насосів (цілком може бути, що думки мої є “виробленням святої води в промислових масштабах” (с) АБС), застосування новітніх матеріалів у будівництві, новітніх підходів у плануванні – радий буду почитати ваші коментарі або листи на maxs-x@meta.ua

Екологічний світоглядЕкологіяСофізмХворе питанняЧасу Дух

Максим Холявін • 07.08.2011


Previous Post

Next Post

Comments

  1. Тетяна 08.08.2011 - 08:07 Reply

    «Масоване встановлення» – дійсно чудовий аргумент “за”. Так само говорять про масоване використання ГМО, так само масовано використовували ДДТ та інші радощі. Тобто, всі з вікна стрибають – і ти стрибай, шкоди не буде, бо всі ж стрибають.
    А щодо “тепла на всіх вистачить”, так рочків 15 тому нам в школі казали, що ресурси вооди, землі, повітря і НАФТИ – невичерпні, іноді додавали що вони невичерпні “відносно”, тобто на пару тисяч років щ вистачить. Але ось зараз ми вже відчуваємо межі тої “невичерпності”. Варто робити висновки.

  2. Surprizoff 08.08.2011 - 11:51 Reply

    Почему-то после прочтения пришла в голову мысль, что большая проблема в том, что любую технологию человечество хочет сделать универсальной, доступной для всех, хотя для каких-то регионов она может быть неприемлема.

    Хм, сейчас снова прочитал комментарий Татьяны и понял, что в первом предложении я его просто перефразировал.

    Я вполне допускаю, что в каких-то регионах будет правильнее строить деревянные дома, где-то из самана и т.д.

    В местах, где много туманов, осадков, технология солнечных коллекторов может быть неэффективной, возможно, там лучше использовать те же теплонасосы.

    О скважинах задумался. Если каждый начнет бурить для себя, тоже получим какое-то нарушение баланса.

    Можно сделать вывод. Отдельно взятая “зеленая” технология не может быть универсальной. Необходима четкая подстройка под регион, в котором она будет использоваться.

    И несколько слов о бездумном использовании деревьев. Предлагаю вернуться в прошлое и хорошенько настучать по башке тому, кто решил, что понятие “Новый год” и “срубленное хвойное дерево” неотделимы.

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *

Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University