Персональний сайт Максима Холявіна

Про лінь і технічну інфляцію

Укотре впевнився в одній простій думці – технічного прогресу не відбувається. Він зупинився, мабуть, роках у 50-х – 60-х минулого століття. З тих пір почалася технічна інфляція. На сьогодні ми маємо надзвичайно роздутий сектор електронної техніки, але при цьому всі останні технології застаріли вже майже на століття. Автомобілі досі їздять на бензині, в металургії не знайдено жодного принципово нового підходу до виплавки металу, зелена енергія кроками черепахи розвивається, та й те – не від великого розуму, а від великої нужди. Ми досі тягнемо руду замість використання скрапу, досі палимо щось, аби їхало, але при цьому фанатично розмахуємо надпотужними персональними комп’ютерами, про які свого часу НАСА могли тільки мріяти. І при цьому ми досі відчуваємо дискомфорт – при гігабайтах оперативної пам’яті комп’ютер може вантажитися хвилинами, програми не пришвидшують свою роботу, тому що нові версії нещадно з’їдають ресурс «заліза». То який же ж це «прогрес»? Це інфляція! Можете сміятися, але я ніяк не можу припинити дивуватися цьому цирку навколо.


Нам розповідають про роботів, про наномашини, про медицину на молекулярному рівні, але є два нюанси а) цим не користується більшість людства, б) це не поліпшує життя по-справжньому. Я люблю техніку, бо вона закликана дати мені більше часу, аби я встиг насолодитися всім гарним, що є в житті. Пральні машини полегшують життя сім’ї, всіляке кухонне приладдя поліпшує життя сім’ї, комп’ютер допомагає мені в творчості, спілкуванні, а також дозволяє самому «споживати» творчість інших людей. Не кажучи вже про безліч інших надзвичайно корисних технічних приладів. Проте техніка не повинна перебирати на себе всю роботу людини. Це загрожує виродженням, оскільки без навантаження – фактично, без використання – певних біологічних функцій і відповідних їм органів – вони атрофуються. М’язи без руху хирлявіють і обвисають, інтелект без завдання швидко втрачає не використовувану інформацію, імунітет гаситься частим використанням ліків. Зв’язок швидко проглядається: в деяких аспектах життєдіяльності ми дивимося зовсім не в той бік! Замість зміцнення тіла, піклування про здоров’я – ми лікуємося і роздуваємо медицину до небес, замість того, щоб ходити і насолоджуватися прогулянками – ми кожної миті воліємо сісти і проїхатися на автомобілі. Корінь викривленості світогляду лежить в ліні. Блага цивілізації розпещують людину, руйнують баланс позитивного і негативного в її житті, позбавляють гармонії, продиктованої самою Природою. Але не уявляйте Природу якимось окремим від людини «богом», проти якого треба повставати чи що. Природа – це те, що живе всередині нас, це, власне, те чим ми є. Повставати проти Природи означає повставати проти себе самого. Життя складається таким чином, що в кожної речі є дві сторони. І навіть блага цивілізації мають темний бік. Я навіть не кажу про попсові нині теми «Інтернет-залежності», «віртуалізації» тощо. Цивілізована людина втрачає хист до життя поза межами цивілізації. Фактично, морально вона вже перетворилася на пророкованих вченими «людей майбутнього», у яких нема ніг, довгі тонкі пальці й величезна голова. Або ж мішків із жиром і тими самими тонкими руками, але майже без голови.

Ще можна порівняти ситуацію з величезним біцепсом на тілі туберкульозника. Певна кількість людей споживає блага техніки, поки більшість (подекуди абсолютна) не вилазить зі страждань. Враховуючи те, що у тих «обраних» така штука, як «совість», а вірніше – «багатство духа» – відсутня, то нема чого зазирати їм на стіл через «віконце духовного сміттєпроводу». Треба лікувати себе самим. Хіба допоможе тобі новий ноутбук, коли ти живеш у сирій і малопридатній до життя панельній хаті? Хіба допоможе тобі i-pod, якщо ти маючи його їси одну «мівіну»? Яка від того всього радість? Виглядає, як брильянт у багнюці, ви вже вибачте за порівняння… Як кажуть мудрі люде: «Якість життя вимірюється не предметами престижу, а якістю їжі та житла». Тож коли людина ходить у дорогому костюмі від кутюр, але жере продукти з ГМО, то це така сама вбога людина, як ті постійні клієнти біля входів до православних храмів. У такому випадку виграє селянин, який сам собі посадив і сам собі зібрав.

Техніка – це милиці.
Завжди, коли вона більша за палку-копалку або дубину.
І чим більше ми сподіваємося на неї, тим сильніше ми зав’язуємо себе в просторі цивілізації. Ми просто стаємо нездатними вийти з неї, бо кожна мить без якогось ґаджета в кишені стає для нас смертельною небезпекою. Розвиток техніки йде всупереч розвиткові Природи в нас, тому варто дуже обережно ставитися до нього. За можливістю, їх треба синхронізувати. Бо інакше дестабілізується і сам прогрес, і життя, в якому він існує. Так ми «допрогресувалися» до певної межі, а далі замість прогресу почали інфлірувати ті області техніки, які найкраще пестять нашу лінь. При цьому нам абсолютно плювати, що буде далі, аби тільки не закінчувалися panem et circenes. Fin de siecle? Може бути, але цей fin вже трохи схожий на затяжну криву руйнування цивілізації, побудованої нині в світі європейською культурою, і подальшого виродження людини. Справжнім прогресом сьогодні буде врівноваження людської життєдіяльності з природними процесами. Це не буде регрес, оскільки рівновага відбудеться вже на іншому рівні, коли інстинкти в людині переформуються відповідно до міри її впливу на середовище. Фактично, це і є єдина причина прогресувати – аби жити самим і давати жити іншим. Принаймні тому, що якщо не дати, то й самі вимремо в розбалансованій біосфері. Якщо вже не від «щедрості душевної»…

Друга необхідність прогресувати, а не вигадувати нові моделі інвалідних крісел – почуття задоволення. Людина в місті часто перетворюється на того, хто панічно біжить від відчуття внутрішньої порожнечі. Біжать в роботу, в нічні клуби, в алкоголь та інші наркотики, біжать в віртуальний світ. Бо коли вони зупиняються, то не знаходять причин жити, не знаходять горезвісного «сенсу». Нинішнє зростання популярності та кількості езотеричної літератури можна пояснити не зростанням духовності, а зростанням духовної вбогості людства. Люди пішли мандрувати з лона Природи, і тепер не знають, як до нього повернутися. Відсутність джерела життєвої енергії, емоцій, джерела результативності праці, коли ти можеш і фізично, і психічно відчувати побудовану гармонію – доводиться компенсувати синтетичними засобами. Тимчасовим щастям. Ключовим словом залишається «тимчасове». Додати до нього можна «таке, що садить здоров’я». Ми випалюємо внутрішній ресурс без поповнень, тому в старості стаємо заручниками хвороб і помираємо розбитими і непридатними до життя шматами м’яса. А здавалося б – цивілізація повинна вирішувати і ці проблеми також. Але ніхто не буде працювати за когось.

Єдине на сьогодні адекватне виявлення інтелектуального розвитку – це розуміння причинності речей. Розуміння необхідності певних дій задля збереження життя і примноження його успішності. Якщо ми хочемо бути здоровими – повинні підтримувати екосистему: сортувати сміття, пересідати на електрокари, ставити сонячні генератори на дахи тощо. Якщо ми хочемо бути щасливими – повинні дивитися на життя з точки зору якості. Не треба штампувати дітей десятками, як це зараз пропагують «згори». Варто задуматися, як їх виростити – тих дітей. Варто подумати про всиновлення сиріт і шукати причини сирітства, способи їх вирішення. Не треба кричати «не роби аборт!» або ще гірше: «заборонити аборти!» – треба казати «думай перед тим, як робити!» Не треба винаходити нові антибіотики, треба зміцнювати здоров’я природно. Треба вже відвикати рвати пагони бадилля, а «зрити в корінь». Зрозуміло, що знайдеться десять тисяч зацікавлених у темноті мас персон, «їх» і сто причин чогось не робити, але то все – духовна лінь. А лінь призводить до смерті. Повільної і безрадісної. Не дивись на сусіда, дивись, як самому лишитися гідним. Бо на сусіда дивляться лише ті, хто сам шукає виправдання своєму неробству. Ви краще дійте. Хоч би потроху.

KulturтектонікаГармоніяЕкологічний світоглядЧасу Дух

Максим Холявін • 24.07.2011


Previous Post

Next Post

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *

Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University