Лабіринт у пітьмі

31.05.2011

Насправді все спостережене нами протягом історії – до біса біологічне. Ми гіпертрофований у своїх біологічних рисах вид. Інтелект і дух не мають жодного значення, оскільки всі цілі запрограмовані інстинктами, але тільки інтелектуальний та духовний прогрес можуть контролювати інстинкти, гармонізувати їх, тобто – реалізувати на вищому за базовий рівні. Коли кажуть «ниці інстинкти» – мають на увазі саме нерозвинені, загальмовані у вертикальному русі інстинкти. Вид, який розростається до масштабів людства, не може діяти за тими самими правилами, що й на попередньому еволюційному рівні. Це призводить до саморуйнації, а також руйнування середовища життя. В особі людства життя ризикує зламатися під власною вагою. Тут ми або знайдемо кращий спосіб існування, або загинемо. Та ще й захопимо дуже багато наших сусідів за планетою. Надію дає тільки наявність культурного інстинкту, або ж, як каже професор Denis Dutton, – the art instinct. Тяга до «взірцевого» буття може впорядкувати людину, а точніше, ввести її діонісійську хаотичність в певну тональність, де вона займе належне, гармонійне місце. Зараз же, прихована під завалами аполлонізму, вона роз’їдає свідомість людей та ламає їхнє життя нерозвиненою, неусвідомленою. Людина поводиться, наче дитина з кошеням, що не розуміє його живим, нездатна розраховувати власні сили й усвідомлювати наслідки своїх дій. Винесене за дужки морального закону (як це робить аполонізм) функціонує неконтрольовано. З ним ніхто не працює, його воліють не помічати, а прояви його – караються. Так було з сексуальністю, так є з усіма інстинктами, в яких ми ще не тямимо ані бельмеса. Ми прикрили їх так, наче й нема, й сподіваємося, що все буде добре. Так дитина вірить, що страшне щезне, коли закрити очі. Ні, панове, тут таке не пройде. Ми повинні дивитися правді в вічі, розбиратися з усіма неприємними речами в собі, застосовувати все наше мистецтво, аби «одухотворити» (за терміном Далі) своє єство та його буття, гармонізувати дисонанси.

 

Читати далі »

Спостерігаючи за CANactions 2011

14.05.2011

Фестиваль – приємна штука. А от коли фестиваль ще є ефективним у соціальному просторі – то це штука вдвічі приємніша. Архітектурне бюро “Zotov & Co” вкупі з амбіційною архітектурною молоддю України та світу, за підтримки Національної спілки архітекторів України, Архітектурного клубу, ось уже вчетверте провели фестиваль «CANactions», справжню подію в архітектурному світі як Києва, так і України в цілому. Фестиваль молодіжний, бо організатори орієнтуються на майбутнє, яке зростає сьогодні в стінах архітектурних, дизайнерських та містобудівних факультетів. Сам слоган події свідчить за себе: «Архітектурний молодіжний рух у простір сучасної світової архітектури».

Читати далі »

Вертикальна безмежність потреб

10.05.2011

Google-мобіль

Найглибші цінності, притаманні всім людям, є основою для співпраці всіх соціальних груп. Об’єктивно такими цінностями є екологічна ситуація, правові відносини, безпека і самореалізація. Екологічна ситуація відповідає за виживання, правові відносини регулюють внутрішній стан суспільства (справедливість), і всім нам потрібна безпека для нормальної життєдіяльності та розвитку, які втілюються в реалізації наших творчих потенціалів. Тобто, справжні цінності йдуть поруч із об’єктивними потребами. Але ми часто не усвідомлюємо, що потребуємо саме цього. Ми занадто зосереджуємося на політичних смутах, матеріальному статку, якихось дрібних особистих амбіціях. І наша зневага до справжніх потреб і питань руйнує все, всіх і кожного.

 

Читати далі »

Що ж це таке?!

07.05.2011

Пітер Брейгель - "Вавілонська вежа"

Дуже просто вирішувати питання для себе. =) Інколи починаєш забувати, наскільки можуть відрізнятися позиції та способи мислення в людей. Буває навіть так, що одна людина починає заперечувати думки іншої, коли вони знаходяться на одному боці. Я не певен, що це спрацьовує на сто відсотків, але мені все ж таки хочеться досягти взаєморозуміння за допомогою пояснення своїх позицій. Так, інколи (може, навіть часто) не вдається знайти спільну мову всупереч усім намаганням, а інколи інша людина навіть і не хоче тебе слухати. Але всі свої звертання я адресую тим, хто хоче зрозуміти, хто хоче знайти ще один голос на користь покращення життя, привнесення в нього чогось світлішого і яснішого, ніж уся навколишня муть, у тому числі – інформаційна.

Отже, я знову повертаюся до слова, яке повторюю дуже часто і мабуть уже багатьом набрид цим. Але якщо ми вже вирішили прояснювати позиції, то треба прояснити перш за все саме це ключове поняття.

Культура.
Що я маю на увазі під цим словом. Воно багатозначне, і мене цілком можуть відіслати до словників та енциклопедій, але я хочу, аби контекст його розуміння не зупинявся на готових поняттях, а був процесом.

Читати далі »