На цім стою. Мислимо локально!

Отже, мислимо локально! Людство протягом століть обходилося без централізованих господарчих систем. Згадаймо феодальний устрій – сеньйор жив за рахунок селян, оскільки господарство ще було натуральним. Ринок, у принципі, теж походить з нього, тому локальні господарства цілком можуть жити у більшій чи меншій автономності від великих централізованих систем. Якщо розподілити енерговитрати та господарчі спроможності за районами одного регіону, можна вивести принцип – як розподіляти ті самі вітряки і полотна сонячних батарей відносно споживачів. Приватний сектор у місті, фактично, – те саме село, тільки з меншими земельними наділами. В ньому можуть існувати ті самі способи господарства, що й у селах. І якщо розподілити господарство за локальними потребами, нам більше не загрожуватиме дегуманізація масового виробництва, коли домінує посередність.

Читати далі »

Каталанський національний рух. Втілення прагнення до локальності

У світі дуже легко спостерігаються два процеси – централізації та локалізації. Всім відомо, що з одного боку гримить глобалізація, проте на противагу їй рушить націоналізація. Хоча вона, мабуть, набагато менше освітлюється в ЗМІ. Але шістдесятники минулого століття, та й узагалі, національно-визвольна боротьба, як у Каталонії або Україні, свідчать, що не все так просто в Датському королівстві, як нам малюють.

Але такі самі рухи є і всередині країн. Згадаймо, що суспільство є системою, складеною з різноманітних підсистем, отже далі я так і казатиму для зручності – системи. Яка ж картина сьогодні в Україні?

Читати далі »