Персональний сайт Максима Холявіна

Ігровий простір. Декілька думок щодо сучасного інформаційного простору та його аудиторії ч.1

Телевизор – это просто маленькое прозрачное окошко в трубе духовного мусоропровода.
Виктор Пелевин

Зайшов я якось на блог Тіни Канделлакі й побачив серед іншого голосування на тему «Якому жанру журналістики Ви віддаєте перевагу». Для мене як людини, що торкнулася журналістської освіти, така тема проста і досить зрозуміла з точки зору визначень, а от споживачам інформаційних продуктів треба було роз’яснити, що до чого. Пані Тіна з цим впоралася дуже добре, але потрібно зробити декілька наголосів з точки зору іншого спеціаліста… пардон, бакалавра. =)

По-перше, трохи нагадаю теорію.
Жанри журналістики розділяються на три основні групи: інформаційні, аналітичні та публіцистичні.
Інформаційні – це жанри, де подається суто фактаж, без коментарів, без вираження позицій, максимум це можуть бути слова експерта.
Аналітичні – тут журналіст виступає в ролі аналітика події, він виражає думки, припущення, консультується з експертами або сам виступає експертом.
Публіцистичні – продукти цієї групи межують частіше за все з художніми творами, тому частіше за все використовують визначення «художньо-публіцистичні» жанри. Тут відбувається розбір різноманітних життєвих ситуації з «людської» точки зору, виносяться моральні оцінки, створюються оповідання про творчих персон тощо. Головна умова – відсутність або точне позначення вимислу. Все на реальних подіях.

Вже в тридцятих роках ХХ століття Дж. Оруел і Олдос Хакслі передбачували значення медіа у справі контролю свідомості.

Так от, інформаційні жанри вважаються найбільш точними, оскільки там нема суджень, а лише передаються сухі факти. Абонент звернення сам для себе визначає правих і винуватих, що погано, а що добре.
Аналітика проливає світло на складні ситуації, подає абоненту розбір польотів, точки зору, намагається зробити певні висновки.
Публіцистика існує як вираження соціальних процесів, простір взаємодії світоглядів тощо.
Коли розмова йде про журналістику, публіцистика зазвичай мало береться до уваги, в основному мають на увазі саме інформаційні та аналітичні жанри. І на питання пані Тіни «яким жанрам Ви віддаєте перевагу?» – більшість відповіла «інформаційним. Я сам розберуся, що до чого».

Нам хочеться знати правду, тому ми прагнемо чути факти, а не інтерпретації. Це справедливо. Так хотілося б і мені теж. Але можливості людського розуму не безмежні, принаймні, на визначеному етапі розвитку. Ми маємо певні спеціалізації, краще розбираємося в одному ділі, а в іншому можемо трохи «плавати». Тому далеко не завжди нам вистачає «один раз побачити», аби розібратися в усіх нюансах. Деякі зв’язки ми можемо не вловити, деяких відомостей відносно події можемо не мати, в тому числі професійних навичок. Саме тому як журналісту, так і абоненту потрібні експерти для роз’яснень. Саме тому нам усім необхідна аналітика. Навіть якщо я сам непогано володію темою, аналіз іншої людини може виправити недоліки моїх розрахунків або наштовхнути на рішення чи висновки, які раніше залишалися недоступними мисленню. Власні можливості треба цінити, але не переоцінювати.
Так, аналітика може викривити факти, а може й неправильно їх інтерпретувати. Але от саме тут нам і знадобляться всі наші здатності розрізняти правильні й неправильні висновки. Принаймні, аналітичний матеріал дасть нам більше відомостей, ніж короткі інформаційні повідомлення.

"Як медіа можуть оперувати нашою думкою"

З іншого боку, навіть інформаційні жанри можуть викривлювати загальну картину. Тому що враження від інформації та висновки щодо неї залежать від набору поданих на розгляд фактів, а добором їх займається колектив ЗМІ. Цю думку підтверджує філолог Андрій Борисович Єсін у своїй роботі «Принципи і прийоми аналізу літературного твору», коли каже: «Даже если представить себе практически невозможный вариант, когда художественное произведение строится исключительно на описании достоверного и реально происшедшего, то и тут вымысел, понимаемый широко, как творческая обработка действительности, не потеряет своей роли. Он скажется и проявится в самом отборе изображенных в произведении явлений, в установлении между ними закономерных связей, […]» ( цит. за А.Б. Есин Принципы и приемы анализа литературного произведения: Учебное пособие. – 3-е изд. – М.: Флинта, Наука, 2000. – 248 с.) Бачите ці квадратні дужки? Це означає, що частину тексту я викинув, бо вважаю її невідповідною до вираженої думки, яку волію підтвердити. Насправді, речення там закінчується так: «…в придании жизненному материалу художественной целесообразности». Тобто, сенс особливо не змінюється, хоча мова йде про художній, а не журналістський твір. Але якби там були подані факти, що повністю спростовують думку? Якщо журналісти вихопили одні події в суспільстві чи Природі, але не висвітили інших, можливо, кардинально протилежних подій? Ми всі потрапляємо в оману. Нам починає здаватися, ніби світ складається із самих лише війн, терактів, демонстрацій на майданах, бійок політиків. За межами нашої уваги залишається діяльність благочинних організацій (наприклад, World Wildlife Fund), зростання фестивальних рухів в нашій державі, відновлення екосистеми Дунаю… З самої побудови мого речення Ви вже можете побачити, наскільки мало поступає подібної інформації, якщо я не можу узагальнити її під якимось одним терміном.

Таким чином, факт позначення особистості людини на самому доборі фактів, ігнорувати неможна. З такої точки зору ми взагалі можемо мало довіряти. Справжня журналістика прагне до «повноти інформації», цей пункт зазначений у різних кодексах журналістської етики, але справжньої журналістики зараз мало. Більша вага зберігається за PR, а сама сутність його полягає в збільшенні кількості одного роду інформації та прихованні іншого. Така річ є майже брехня, а точніше «не вся правда», як то кажуть. Проте діяльність піару дещо відрізняється від комерційної журналістики, хоча вони між собою споріднені.

Опубліковано на Порталі українця VOX

KulturтектонікаVisual'неЖурналізмПосполитеПсихологічні одноборстваХворе питанняЧасу Дух

Максим Холявін • 18.02.2011


Previous Post

Next Post

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *

Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University