Психологічні одноборства. ч.2 – Бій із тінню

16.06.2010

Раніше мені важко було сформулювати, яким же самим чином треба вирішувати психологічні проблеми. Інтерес до цієї теми завжди призводив до довгих бесід і дискусій, в яких будувалися та руйнувалися рецепти щастя.

Мені завжди імпонувала позиція володіння собою, своїми емоціями, певна міра суворості та велика сила духу. Але ніколи не хотілося ламати себе чи будь-кого іншого. Так само не хотілося, щоб люди заганяли себе в глухий кут затиснутої душі. Незважаючи на мету. Завжди вважав, що такий жорстокий інструмент вбиває в особі те, що й насолоджується, власне, досягненням тієї чи іншої мети. А біг затиснутим у футляр величезної волі, врешті-решт, приводить до прикрого розчарування. «От начебто, все є, але все не те…»

Читати далі »

Психологічні одноборства.

13.06.2010

Кандзі написання Айкідо

Невеличкий вступ до теми.

Цей екзерсис є ще одним відкриттям для мене принципів, дуже наближених до Айкідо – видатного своїм прагненням до Гармонії одноборства. Хоча в тексті всього лише одна цитата зі слів О’сенсея Уешиби Моріхея, велика частка самого духу такого розуміння конфлікту завдячує саме його прикладу, його досвіду, втіленому як у системі прийомів, так і в літературно-філософському спадку. Проте сам шлях сюди прокладений завдяки філософії Фрідріха Ніцше з її ненастанним рухом уперед, до ще більших і кращих вершин духа і тіла людини. Хоча, на перший погляд, означені досвіди думки або ніяк одне до одного не відносяться, або навіть суперечать одне одному, то це лише на перший погляд. У тонких структурах обидві філософії є виявом аристократичного потягу до розвитку й утвердження нових Гармоній у житті та Всесвіті. Я сподіваюся, що подані невеличкі правила є лише першим кроком з вивчення динаміки суспільних протиріч і їхнього тісного зв’язку із темою сутності Гармонії.

О'сенсей Уешиба Моріхей

Досить неприємною проблемою до недавнього часу залишалася необхідність учити, переконувати. Скоріше за все, подібний підхід був продиктований юнацьким максималізмом, примноженим природною схильністю до цього самого максималізму. В цілому справа надбала форми такого собі «занепокоєння» непрогресивністю та застійністю поглядів навколишнього суспільства. Проте, досвід показав, що в будь-якій мірі агресивне просування ідей призводить до ще більшого замикання людини всередині психічного панцира. Читати далі »

Духу час: На захисті зеленого міста – країни – світу!

03.06.2010

Не можна лишатися осторонь! Треба, щоби з громадською думкою рахувалися! Якщо Вам небайдужа доля Харківського лісопарку ім. Горького, перейдіть за цим посиланням і почитайте інформацію, можливо, Ви зможете чимось допомогти.

http://www.greenfront.kh.ua/

І треба запам’ятати, що поки народ мовчить і ховається, то він не народ а аморфна біомаса. З такою біомасою роблять, що захочуть, і якщо вона хоче довести свою гідність звання людини і народу, то має захищати себе і багатство власної землі!

upd. 9.06.2010

Події в Харкові дуже чітко прояснили ситуацію в країні. Тепер дуже добре видно і демократичний устрій держави, і те, як міліція захищає населення, і те, яким чином здійснюються великий бізнес. Все це, і принципі, було вже давно відомо, але не вистачало по-перше наочності, по-друге – неполітичного характеру інциденту. Звісно, що будь-що може бути політичним інтересом чи метою, але тут молодики вийшли захистити дерева. І були побиті на очах бездіяльної міліції. Отак. Як це все розуміти – ніхто чітко сказати не може.

Зрозумілою також стала тенденція ведення справ у контор-підрядників. У разі незгоди місцевого населення з їхніми діями, вони висувають аргумент у вигляді «людей в чорному», які фізично видаляють протестуючих із «території будівництва». Схожа на харківську схема була реалізована в Маріуполі під час спроби встановити передатчик мобільного зв’язку компанією «Київстар» без згоди місцевих мешканців. Це відбувалося в мікрорайоні «Азовський», на території цеху з виробництва халви, що лежить впритул до часного сектору. Після декількох невдалих заходів, зірваних протестуючими, що сіли на бетонний стовп, рано вранці з Донецької агломерації привезли молодиків у темних спортивних костюмах, які очепили територію, блокували під’їзд на вулицю ззовні. В цей час через територію цеху з виробництва халви під’їхав підйомний кран і встановив стовп. Проте на той час у мешканців уже була постанова Орджонікідзевського районного суду про заборону будь-яких робіт до з’ясування ситуації. Тепер тягнеться судовий процес, а над районом височіє бетонний фалічний символ без радіоустаткування.

Можна довго длубатися в юридичному боці питання, але факт залишається фактом – думка місцевого населення для «сильних світу цього» не важить нічого. Так само, як і для місцевої влади, що існує тільки в якості підтримки великого бізнесу і глашатая постанов «згори». В зворотному боці цей апарат діє повільно і слабко, жадаючі правди ризикують потонути в бюрократичній тяганині та скніти в коридорах державних установ. Звісно, якщо у них немає грошей для хабара. Кафка зі своїм «Замком» виконав роль пророка системи нового часу.

АЛЕ!

Харківський випадок показав, що суспільство ще не перетворилося остаточно на «масу», що є ще живі та активні люди, наділені по-перше екологічним світоглядом, по-друге, здатні захищати власні інтереси. Так, акт протесту може і не дав миттєвого результату, проте він показав, хто є хто і дав імпульс до продовження захисної роботи та посилення громадянських ініціатив із захисту та примноження природних багатств. Зауважте, що протестуючі не застосовували насильницьких дій проти «людей у чорному», вони відстоювали свої конституційні права в конфлікті в рамках цивілізованих методів, тоді як їх почали грубо виштовхувати з території та навіть бити. А це підлягає карному кодексу.

Ми не повинні здаватися! Ми не повинні вважати, що в разі мовчанки «нас не зачепить» і «наша хата буде скраю»! Це НЕПРАВДА. Якщо свавільні представники чи то бізнесу, чи то політичної влади відчуватимуть свою безкарність, то вони не пожаліють нікого, втілюючи власні інтереси. Закон працює тільки в громадянському суспільстві, а громадянське суспільство має в собі волю та ініціативу людей. Ніхто не буде захищати наші законні права замість нас, ніхто не буде зважати на нашу думку, поки ми не будемо її активно захищати. А отже саме ми – український народ повинні захистити як себе, так і нашу Землю, Природу, наш Дім. Залізобетонний світ не дасть можливості жити й дихати, тільки в зеленому світі людина здатна бути Людиною. Ми більше не мовчимо! Отже і ти, шановний читачу, починай говорити вголос.