Персональний сайт Максима Холявіна

Обмін душами

Леонардо да Вінчі - Вітрувіанська людина

Не можу не дивуватися дивовижній природі мистецтва… Хоча, це те саме, що дивуватися природі світу, тому що мистецтво із ним глибоко пов’язано.

Люди зневажливо називають інших тварин нижчими за себе, і як аргумент подають мову як засіб спілкування. Але якщо подивитися глибше, то людська мова – тільки маленька частка широкого спектру засобів спілкування. Люди забувають, що, окрім безпосередньо слів, у спілкуванні працюють міміка, жести, очі, колір шкіри, температура тіла і навіть запах. Тварини використовують усе це у звичайному повсякденному спілкуванні, а в людини здатність враховувати всі ті чинники під час розмови вже вважається неабиякою спостережливістю. Якщо порівняти людину з іншими тваринами з такої точки зору, то вийде, що професор Лайтмен із серіалу «Теорія брехні» – не отримав надможливості, а лише наблизився за рівнем сприйняття до тварин. Скажімо, до кішок і собак. Який удар по людському самолюбству! Проте не варто забувати, що маємо розум і волю, які здатні усунути цей пробіл у житті.

Так от, мистецтво і є органічним використанням усіх засобів спілкування. Всередині себе людина перетворює світ, винаходить якісь образи, що в них зашифровані емоційні стани, переосмислює минуле, і на основі всього того видає на гора продукт у вигляді твору мистецтва. Якщо наблизитися до питання більше, то ми побачимо, що творчість притаманна майже всім людям у тій чи іншій формі. Це може і не бути мистецтвом за рівнем, але це буде активним засобом самоусвідомлення, пізнання світу та переосмислення життєвого досвіду. Ну і, звичайно, самопочуття, створення емоційного стану. Зовнішній світ, окрім інших ролей, відіграє роль дзеркала, в якому живі істоти бачать себе, усвідомлюють, відчувають власне буття.

Якщо уявити все існуюче потоками енергії в матерії, то спілкування – це також енергообмін, передача думок і почуттів на відстані, через інакше середовище. Метафорично це є «обміном душами». Тобто, душа як енергія переходить з форми нервового імпульсу в звук або рух. Звук як коливання сприймається вухом спостерігача, рух – як зміна світлового потоку – оком. Коли є доторкання, то ми можемо відчути температуру тіла, його твердість або м’якість, а воно дозволяє дешифрувати напруження м’язів, нервовий стан партнера. З такої точки зору, мистецтво є можливістю керувати енергією. Кожний мистецький акт є перетворенням дійсності, реальною дією, що полишає слід у бутті, впливає на його метаморфози. Мистецтво дозволяє нам краще розуміти одне одного і відчувати гармонію навколишнього середовища, фактично, є емоційною квінтесенцією буття. Це не є просто відображення чи копія зовнішнього світу, це є його рух, просування шляхом від однієї форми до іншої. Таким чином людська культура так чи інакше є частиною Природи, не є чимось їй протилежним, як то інколи вважають.

Сприйняття мистецтва не є пасивним, це завжди пошук резонансу. Як то кажуть – зловити хвилю. Завдання споглядача – знайти такий стан душі, тобто такий характер внутрішнього енергетичного потоку, який би дозволив енергетичному повідомленню твору мистецтва увійти з ним у резонанс, примножуючи почуття. Для успішного резонування важливо розуміти те, чи інше мистецтво, тобто вміти правильно дешифрувати закодовані в образах почуття. Цьому слугує теорія мистецтва та його філософія. Вони допомагають нам проаналізувати твори, зрозуміти, що саме передається тим, чи іншим рухом у даному контексті подій. І коли ми вивчили мистецьку лінгвістику, можемо спокійно сприймати і резонувати з новою музикою, новим живописом тощо.

Проте це не означає, що будь-яке мистецтво має обов’язково подобатися. Прислухайтеся, до речі, до самого слова «подобатися». Воно означає «бути подібним до спостерігача». Розмаїття – властивість буття, а отже далеко не все може бути твоєю подобою. Індивідуальність у чомусь співпадає з іншим, а в чомусь – ні, тому не всі гармонійні системи будуть резонувати з нею. Просто її характер може сам по собі не дозволяти резонанс, вона є надто відмінною, якщо не протилежною, до сенсу твору. І хоча в цьому випадку вступає до дії закон «на колір та смак…», конфлікт між мистецькими течіями дозволяє сторонам розвиватися, знаходити нові форми та прагнути довершеності своїх витворів. Але, звичайно, це відбувається тільки тоді, коли конфлікт біль-менш конструктивний. Прості перепалки ведуть тільки до продовження перепалок і ніяк не позначаються на мистецтві як такому. Хоча і цього в світі не уникнути, адже він є вільне поле для найрізноманітніших енергетичних рухів. =)

Бажаю Вам знаходити більше резонансів і конструктивних конфліктів.

KulturтектонікаАр[т]хітектонікаАртСофізм

Максим Холявін • 31.03.2010


Previous Post

Next Post

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *

Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University