Персональний сайт Максима Холявіна

16 коментарів

Тіло як символ

Red & Blue

Red & Blue

Преамбула
Людське тіло – окремий випадок космічного явища. Це канал, через який душа пов’язується із зовнішнім фізичним світом, форма, в якій живе вино нашого єства. За допомогою тіла ми здатні відчувати і творити відчуття. Пізнання тіла є частиною пізнання душі, шляхом до розбудови власної гармонії. Що краще досліджує тіло, що відноситься до нього уважніше, аніж еротичне мистецтво?
Ще з давніх-давен людство боготворило речі, що роблять її життя таким цікавим, яскравим, незважаючи на всі незгоди, що наповнюють його. Це були не тільки природні стихії, але й відчуття. Здорові, сильні люди творили богів зору, материнських богинь родючості, батьківських богів плодючості. Статеві органи завжди були в пошані, бо людина ще не перебувала в розриві між формою та змістом, ще не було конфлікту між почуттями та природним єством.
Після довгих років моральних забобонів, хворобливого codex veritas, що принизив тіло та тілесне до рівня чогось негідного, люди втратили відчуття тіла як символу, відчуття нерозривності психічного та соматичного. Хвороблива духовність та хворобливий матеріалізм, врешті-решт, так розхитали уявлення людини про тіло та сексуальність, що ми опинилися в хаосі, де еротика межує з порнографією, де мізерні насолоди фізичного контакту ставляться в збиток контакту психічному, де люди постійно плутаються у власних бажаннях.
Тому добрий, чесний ню-арт саме зараз має стати чинником, що розставить крапки над «і», заспокоїть бурю в сексуальній склянці. Він має повернути людині здатність сприймати тіло не лише як «просто гарне тіло» чи «сексуальне тіло», а повернути йому статус символу, виразного засобу. З одного боку, це дещо спростить відношення до цього аспекту, з іншого – оздоровить його. Людина не має бути засліплена одним лише статевим потягом до зображеного, бо таким чином вона втрачає концентрацію емоцій, сама себе обкрадає. Коли цей потяг ввійде в резонанс із емоційністю, тоді стане можливим правильне, гармонійне розуміння еротичного.

Амбула
Звернутися до цієї теми змусила реакція деяких осіб щодо фотографічних сетів однієї добре знайомої мені дівчини на ймення Віка, або ж – Ві та її друга-фотографа Данила (Sole Trooper). =) Власне, мене обурило те, що нібито в розвинених людей, не обілених естетичним сприйняттям, погляд далі тіла й не пішов. Усі оцінили лише поверхневу красу форми, але в зміст зануритися чи-то полінилися, чи-то взагалі просто не зрозуміли, що це варто зробити.
А занурюватися є в що. Коли цього не відбувається, я вважаю це принизливим ставленням до моделі та фотографа.
Отже далі розглянемо фото й спробуємо побачити там більше, ніж просто груди-живіт-руки-ноги-шкіру-соски, вловити тонке відчуття, що досягається як оригіналом фото, так і його обробкою. Розглядати будемо не тільки ню, бо ж тоді урветься контекст, який допоможе нам зрозуміти все глибше.

Bronze

Bronze

#1 bronze
Торс, груди, живіт і руки. Руки акцентують увагу на грудях. Фото оброблено в теплому бронзовому кольорі. Які відчуття? По-перше, це відчуття глибокого тепла, що підтверджується як самим кольором, так і формою тіла. Живіт і груди символізують жіночу материнську силу – не тільки силу народжувати нове життя, але здатність зігрівати, берегти саме серце коханої людини. Грудь є молочним джерелом, джерелом годування дитини, її символізм повертає нас у стан дитячого умиротворення й позачасся. Відчувається м’якість шкіри. Разом із посмішкою це виражає м’якість самого характеру.
Висновком відчуття цієї світлини є – жіноча сила дарування, джерело нескінченного тепла.

Tender Sugar

Tender Sugar

#2 tender sugar
За темою світлина перекликається з bronze, але якщо остання виражає джерело тепла, то цукор виражає саме ніжність. М’які відтінки ч/б з ухилом до білого роблять фото дуже м’яким, гладеньким (це підкреслює ланцюжок, що легко зісковзує з шиї). Складка губ каже про серйозний і спокійний погляд, ракурс промовляє відкритість, відвертість усього єства, яке жінка відкриває обранцю. «Ось я, ось мій дух і моє тіло, я здатна стати цукром для кави твого життя, тепер усе залежить від твого тепла». Отже, ще одним аспектом є вираз довіри. Якщо трактувати дещо з іншого боку, це є чесність відносно світу, самоствердження у всій наготі. «Ось я, от мій світ, і я просто буду собою».

Chocolate

Chocolate

#3 chocolate
Шоколад – річ тепла. Особливо смачна і тонка, коли гаряча. На цій світлині шоколад і тіло знову виражають тепло, але у цьому просторі набагато більше загадковості, недомовленості. Тепло набирає солодкості, прихованої пристрасті. Темні відтінки й тіні на тілі надають атмосфері інтимності, таємного особистого процесу. А метелик на шиї відчувається як подарункова стрічка. Тому дівчина перетворюється на скриньку, в якій лежать різноманітні шоколадні цукерки.

Cat's-eye

Cat's-eye

#4 cat’s-eye
Відкривається обличчя. Обличчя у Ві добре, але не просте. Погляд ясний, але не прямолінійний. В ній живе прихована багатомірність, яку можна спостерігати після довгої розмови, коли співбесідники виходять на одну хвилю й занурюються у насправді високі теми. От і на цій світлині неможливо назвати погляд чи-то просто пристрасним, чи-то просто загадковим, чи-то просто ніжним. Міміка в поєднанні із сонячністю кольорів трохи відчиняє ту багатомірність, показує зоряні шляхи, прокладені в тілі душею. До цього дуже пасують сережки у формі зірочок.

Smile

Smile

#5 smile
Дуже перегукується з попередньою, тільки тут знову з’являється оця промовистість: «Мій погляд – двері в світ, що живе в моєму тілі, я – це все, що в мені ззовні та зсередини, в поєднанні воно є моя суть».

The Touch

The Touch

#6 the touch
Світлина – втілена еротична гострота. Затіненість знімає акцент безпосередньо з доторку та змушує сприймати фото цілком і повністю, без розділення на окремі елементи. Відчуття: тонкість і напруження, уповільнене томління доторку до тіла як скарбу, як дарунка, якого чекав усе життя. Тонкість змушує зрозуміти цінність і диво чуттєвості.

Exactness

Exactness

#7 exactness
У цьому погляді проявляється космічна шаленість, контраст між ультра-червоним волоссям і блакиттю ока і фону створює розгін свідомості, що відкривається в невидимий простір через блік в райдужці ока. Саме він надає фотографії почуття небесного пейзажу, грає роль хмаринки в небесній блакиті.

Darkening

Darkening

#8 darkening
Я особисто назвав цю фотографію “moonscape”. Всі пам’ятають серію фотографій під назвою “bodyscape”, де до частин жіночого тіла прикладалися різноманітні фігурки, що перетворювали його на частину ландшафту, а ню – на пейзаж. Так от, ця світлина розкриває тему тіла як ландшафту набагато цікавіше, бо відсутні «прямі вказівки» для сприйняття. Тут сам ракурс, сам характер переходу від бліку до тіні перетворює торс на плато, а ч/б робить це плато – місяцевим. Тому естетичну насолоду викликає саме це потужне відчуття ландшафту: схилів, гір, долин, пагорбів. Ню, що наближає до відчуття землі.

Постамбула
Треба відзначити потенціал творців сесії, жодна зі світлин не виглядає банально, пласко чи вульгарно. Навіть відверто сексуальні світлини створюють набагато більше відчуттів та викликають думки, що йдуть набагато далі лише тіла та одвічних «цицьки!» Інтернету. Працює ракурс, працює колір, працює обробка і, звісно, сама модель. Бути моделлю – це не означає просто вміти позувати, це свого роду акторське мистецтво перетворюватися на потрібний образ, а також мистецтво виражати в творчості своє глибинне «я». Для глядача важливо вже те побачити, відчути.
Цей сет – резонансний, чистий у чесності своїх намірів і переданих почуттів. Він тішить своєю силою ще й тому, що він перший. Якщо творці продовжать розвиватися в цьому жанрі, то зможуть створити такий сет, що стане хоча б маленьким, але справжнім шедевром.

Фотограф Sole Trooper

Галерея1

Галерея2

Модель V

(Щоденник)

світлини люб’язно надані до публікації авторами

Visual'неАр[т]хітектонікаАрт

Максим Холявін • 16.12.2009


Previous Post

Next Post

Comments

  1. Джо 16.12.2009 - 22:15 Reply

    я побачив у автора статті СППЗ – Синдром пошуку прихованого зміту. ця болячка чіпляється до людей ще у школі, коли вчителі дають завдання писати твори “Образ Муму – промінь свтіла у темному царстві”, “глибина Буратіно як особистості” та таке інше.

    я знаю і фотографа, і модель. мені здається, що вони не вкладали в це всього того, що написано вище. фото – таке мистецтво, що ставить на перше місце естетичну насолоду від результату (а тим, хто створює – ще й від процесу)…

    хоча кожен вільний бачити в мистецтві щось корисне для себе. якщо автор статті ловить кайф від написання літер, ніхто йому заважати не буде.

  2. Джо 16.12.2009 - 22:19 Reply

    до речі. немає слів “амбула” та “постамбула”. а слово “преамбула” використовується в юриспруденціі.
    до чого тут використані ці слова?

  3. Вовка Твист 16.12.2009 - 22:49 Reply

    Макс, я тебя люблю, чувак, за твоё вдумчивое ко всему, возвышенное отношение, но скажи что статья написана хотя бы отчасти с юмором )
    По крайней мере первая фотка – помоему это чисто сексуальный шаловливый вызов, а не “стан дитячого умиротворення й позачасся” ИМХО.

  4. admin 17.12.2009 - 12:15 Reply

    to Джо
    Я описав те, що подумав щодо того, що відчув. Естетична насолода – це у всього мистецтва на першому місці, але ж хіба поняття “насолода” вміщується в одному слові? Чи Ви теж хочете сказати, шо “емоції примітивні за суттю”? Якщо так, то нам нема про що говорити. =)

    to Вовка
    Вовка, то, что ты там увидел всего лишь “шаловливый вызов” – это не мои трудности. =)

  5. admin 17.12.2009 - 12:17 Reply

    to Джо
    А щодо слів, то це гра. =) В цьому точно немає жодного прихованого змісту. =)

  6. Kottj 18.12.2009 - 11:11 Reply

    to Джо.
    не хотілося б тут ликбез проводить, але, як вже відмітив Максим, має місце гра слів, до того ж ці слова існують. В латині (як дієслово і як герундій).

    Дивна виходить штука. От ви кажете, що знаєте фотографа і модель в житті. І що ви в них як в особистостях бачите? Гарну дівку і хлопця, що робить гарні картинки? І все?
    Може свідомо, навмисне, вони не вкладають якогось надзмісту в свої роботи. Але зміст є в них самих. І те тепло і краса, що відображуєтся у фотографіях йде з глибини їх душ. Ві – явно не Муму, а Сол – не Буратіно, тому порівняння зі шкільними твориками – недоречні.
    А в чому виражається естетична насолода? Хіба не в почуттях? а почуття хіба виражаються не словами?
    От мені цікаво, ви коли-небудь аналізували у чому різниця між гарними фотографіями і “фігнею”?

    Щодо літер…По собі скажу. Кайф ловиться не від написання літер, а від можливості сформулювати та виразити власні емоції. Кайф ловиться від можливості відчувати глибше і гостріше.

  7. Вовка Твист 18.12.2009 - 12:34 Reply

    Да это не трудности, Макс )
    Нижесказанное не в обиду, а приглашение к дискуссии.

    Я конечно понимаю что в любой картине каждому свойственно видеть нечто своё и мнения автора и двух зрителей могут быть тремя абсолютно разными точками зрения.
    Бла-бла-бла… – Не, это я не смеюсь над такой позицией, я с согласен, но просто… Это демагогия – я к ней склонен, но сейчас, почему-то, не хочу в неё вдаваться.

    Что касается моей точки зрения ведущая тема фотки “Tease me please me” и не иначе =)И стеснятся нечего!

    С одной стороны – я ожидал подобного в твоей статье, с другой – мне кажется написанное это противоречит тому многому, что ты говорил о неверном отношении к сексуальности.

    Возможно я ошибаюсь, но мне в этих пафосных словах видиться явная притянутость, будто ты сам слегка стеснён такой откровенностью, и пытаешься что есть силы прикрыть её ангельскими мотивами.

  8. admin 18.12.2009 - 14:08 Reply

    Ко многим вещам существует два подхода: материалистический и духовный (эстетический). Так вот, неправильное отношение к сексуальности – это вульгаризация путём материалистического восприятия. Т.е., те самые “шикарные” фото на фоне ковриков в позе “тиз ми плиз”. Почему неправильное? Потому что срезается целый пласт ощущений. Если ведущая тема той фотки такая, то такого счастья в сети немерено, особенно на сайтах знакомств. N’est-ce pas? И говорить тогда нечего. “Сиськи!и баста!” В таком случае тут даже и искусства как такового нет, ибо просто эксгибиционизм. Для того, чтобы сделать “тиз ми плиз” не нужно ни много ума, ни старания, достаточно просто выставить оголённую часть тела. Вон, сколько “плэйбой” наклепал подобного рода болванок.

    Зачем же мне “прикрывать” достоинства Викиного тела? Их красота и прелестность понятны априори и бесспорны. Но констатировать это на протяжении всей сессии… Элементарно скучно, а также бедно, слабо, невкусно. Но раз уж мы говорим не просто о фотокопии тела, а об искусстве, то я выразил те ощущения, которые возникают у меня на моей эстетской колокольне относительно ОБРАЗА. Это не просто эротически привлекательно, это ещё и интересно, это уже целый эмоциональный мирок, открытый посредством эротики.

    Или ты хочешь сказать, что правильное отношение к эротике – это такая себе инверсия ханжества, когда нечто хорошо само по себе только из-за того, что оно эротика (или, по карйней мере, так называется)? Стесняться, конечно, нечего, секс есть такой, какой он есть, но что – будем всё причастное относить к искусству? “Тиз ми плиз” – это, конечно, соблазнительно, но уже не искусство.

  9. admin 18.12.2009 - 14:13 Reply

    Чем тебе не понравилась трактовка “детской вневременности”? Только потому, что нету конкретно матери и конкретно ребёнка? Ну так смотри, каким оригинальным способом Ви передала ощущение превичной женственности. =) Это тебе не затасканная тема Мадонны с младенцем Иисусом, это нечто языческое, Праматерь со здоровым, оргиастическим ощущением сексуальности. Наверное, нужно было в каждую трактовку вставить пару слов про оргазм, тогда бы никто не усомнился в честности. =)

  10. Вовка Твист 18.12.2009 - 14:35 Reply

    Ну ладно-ладно, «тиз ми плиз» тоже надо уметь и качественного в этом направлении не так уж и много.
    “Зачем же мне «прикрывать» достоинства Викиного тела? Их красота и прелестность понятны априори и бесспорны.” – Нет, я как раз хотел сказать – не получается ли так что из за этих (да, несомненных) “красоты и прелестности” мы начинаем накручивать скрытый смысл и глубину там, где автором они не задумывались (Я конечно не могу судить что задумывалось авторами, но мне думается что дело было именно так)?

    “Элементарно скучно, а также бедно, слабо, невкусно.” А! Стоп! Так так бы сразу и сказал что это фанфик =))) Некий сиквел так сказать )

  11. admin 18.12.2009 - 15:31 Reply

    “это фанфик” о_О
    Как по-твоему, трактовка музыкального произведения – это фанфик/сиквел? Или, быть может, декодировка для последующей рекодировки?

    Ты должен был бы знать, что произведение не идентично автору, и после завершения живёт достаточно самостоятельной жизнью, что влечёт за собой разные трактовки, которые, заметь, даже могут друг другу не противоречить и быть одинаково обусловленными. Так происходит даже с литературой и киноискусством, не то, что с визуальным или музыкальным. В этом-то и есть особенность эстетики – неоднозначность.
    Получается, что не “мы накручиваем”, это Вы чего-то не докручиваете или намеренно РАСкручиваете. Я уже написал выше, что собой представляет данная рецензия. Теперь, похоже, надо написать, зачем она/на что направлена.

    Так вот, писаное есть интерпретация, основанная на поданных автором аргументах, на предельную истинность не претендующая, направленная в первую очередь самим авторам в качестве отзыва и возможной помощи в дальнейшем развитии, а также людям, обладающим сходным типом восприятия данного искусства.

    Ты оспариваешь моё видение ню и данных фото в частности, доказывая, что там только секс и “красота тела”, это значит, что твоё восприятие лежит в несколько иной плоскости, а посему тут нет смысла продолжать дискуссию, ибо это конфликт оценки совершенно разных гармонических систем. Говоря проще, ты не можешь или не хочешь видеть то, что вижу я, поэтому считаешь, что такого там нет, а я всё выдумал. Comprenez-vous?

  12. Вовка Твист 18.12.2009 - 16:11 Reply

    “Данных фото” я, кстати, только о первом фото из представленного ряда.
    Что ж, возможно то что эта статья ассоциативно напоминает мне ситуацию из того старого студенческого анекдота где “«Рыбы – это животные, живущие в водной среде – они покрыты чешуей. А вот если бы они были покрыты шерстью, то в шерсти жили бы блохи. Блоха же, это такое животное…».” и связано с плоскостями восприятия.

    зы: Слово “фанфик” я конечно употребил в шутку и утрируя суть, но шутки из ничего не рождаются.

  13. Вовка Твист 18.12.2009 - 16:22 Reply

    Да, кстати Джо, “Сливеют губы с холода” – есть фраза у поэта и ни кто не говорит: “Владимир Владимирович, нет такого слова “сливеют” =)

  14. admin 18.12.2009 - 19:38 Reply

    По крайней мере, лучше так, чем никак. =)
    В следующий раз (ежели такой будет) буду признателен за честность с самого начала дискуссии. А то такие закоулки ради одной-единственной фразы, которую надо было сказать с самого начала. Тогда не пришлось бы тратить столько слов. =)

  15. admin 18.12.2009 - 20:31 Reply

    І ще, у наступному прохання відписуватися тією мовою, якою звернута до Вас стаття. Будьте ласкаві…

  16. Вовка Твист 18.12.2009 - 22:30 Reply

    Хіба ж з початку дискусії не було правдивості?
    “І ще, у наступному прохання відписуватися тією мовою, якою звернута до Вас стаття. Будьте ласкаві…” ну, це точно не трабл )

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *

Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University