Персональний сайт Максима Холявіна

2016 – Тріщина в Пустоті (Книга на продаж)

Музичні гурти полюбляють заявляти “це найкраще з того, що ми робили досі!”, і часто потім видають зовсім і не найкраще… Але у випадку цієї книжки можу точно заявити – тут зібрані дійсно найкращі речі з написаних мною за останній час. Книгу було закінчено ще в минулому році, однак із публікацією довелося зачекати, оскільки сподівався перемогти…

Читати далі

2014 – Ландшафти і драми (Книга на продаж)

Ну, що ж, любі друзі, намагався подовше відкладати цей момент, щоб не стратити, та схоже, більше відкладати нема сенсу. Пишу я давно, але, мабуть, справді варті речі стали виходити з-під клавіш лише пару-трійко років тому. В цей час сформувалася книжка під назвою “Ландшафти і драми”, котру я довго тримав у відкритому доступі, але анонсував мінімально,…

Читати далі

Темна вежа

В моєму храмі підземні кімнати, ще глибші, ніж я вважав, як далеко спускається вежа? – поділ відбиває в собі небеса, і кожна нова келія тримає в собі голоси, крізь прочинені двері – кричать, осідають на стінах вологою, чи це вибухає печаль з мого рота в обличчя нового свічада, туманно в очах, я спускаюся сходами крізь…

Читати далі

[…]

Т.К. Ми з тобою не помітили цей шторм, подумали – легенький вітерець, нас іноді рятує неможливість порівнянь, ми не встигаємо злякатися, і м’язи не зриваються з кісток, витримуємо все, хіба що позіхання відлетить із уст, немов метелик, і закрутиться в повітрі, озирнулися – позаду – океан, а нам здавалося, що озерце, під нами грубий пліт…

Читати далі

[…]

99% виживання, 1% гри, 1% кохання на 99 пустоти, тому я щоразу плачу, коли ти літаєш, тому стискається серце до ломоти, і махаю тобі рукою – чи на знак привітання, чи на прощання, коли ти торкаєшся висоти…   Weighing Souls With Sand by The Angelic Process   Обкладинка unsplash-logoDaniel Gregoire

Сома ІІ

Сома – бульбашка піни ревучого океану, рана на грудях спокою і голос із рани, палахкотить нерв, лоскоче пітьму віршами, тріпають вітри вогник, він крила метеликів палить, але сам за секунду разом з ними стане дим…   The Maldoror Chants: Hermaphrodite by Schammasch Обкладинка: unsplash-logoSimon Abrams

LVX

По той бік твого монологу, між речей, тече дивне світло, його видно між слів, ми – немовби портали, щоб вийти у нього – де ми опинимось? – в дзвонах секунд, що лунають повільно і довго, стікають, як мед через промені сонного сонця, там дзюркоче джерело всіх музик, там в’ються над водою бозони Хіґса, там тобі…

Читати далі

Клубок

Зелені кучері травня ховають у собі вересневі колони, оплески листя вже тримають у собі ноти жовті, смерть єднає пори року в обіймах, сльози майбутніх дощів течуть крізь глотку місяців, стаючи вологою життєдайною в квітні, ми всі вже відбулися, вже сталися всі, ми обертаємося на орбіті долі, але це не має значення, бо до (що навічно)…

Читати далі

[…]

Сталося так, що одна з найважчих речей – розгладити зморшки на своєму чолі, розтиснути кулаки – забирає чи не більше волі, аніж протилежне… …зашкарбулу від крові щелепу тягну щосили, щоби впустити всередину потоп любові, над її водами несеться погляд до найширшого на світі обрію… …я був лук тугий, натягнутий заради цього моменту – гучного і…

Читати далі

Протистояння

Дух Ареса здіймає мечі заради візерунку крові вздовж металу і радості вбивчої швидкості назустріч фатуму, чорнота, що заливає очі зрячого стократ темніше, адже гнів під тиском обставин переплавлено в найхолодніший прагматизм Каїна, землероб здіймає до неба лезо коси і починає сіяти пустоту, вимащуючи руки в нафті остаточної неможливості миру, червоні ріки напувають ґрунти, в найтемнішу…

Читати далі

Сома

Хвиля її тіла викликає зачудування й сум, адже його неможна повторити навіть на секунду, зникає піна, лишається тільки солоний присмак на губах, і мушля в руках, у якій крутиться запис її співу. І на фоні божественного злиття насолоди з душевним щемом ти формуєш хибку надію з крихти знань і обширу невідомості, що все ще можливо,…

Читати далі

Квітень

День прийшов, провалився лід на небі, й вітри розпорошили кольори квіту, зелень така яскрава, що пече всередині, й серце землі стискається знову вперше – я чую його важкий рівний тон у повітрі, вібрація поширюється через кросівки прямо в душу, аромат життя з ефектом вибуху бомби ототожнює тебе з деревом, даючи змогу відчути, як воно –…

Читати далі

Віталізм

Весна робить ін’єкцію блакиті з відновленого кисню, ялозить по губах талим льодом, крізь її поцілунок видно виворіт неба, і виворіт неба на смак прохолодний, б’є у саме серце перспектива, кількість явищ на міліметр зіниці захоплює подих, їх з’єднує любов і голод у цілокупність, це тіло – повільний вибух, ground zero, який стається щовесни… Обкладинка: unsplash-logoRobbin…

Читати далі

Cor II

Серце життя лежить на відстані в один сон, кінчики пальців простягнутих відчувають тепло, воно на дотик, мов жовтень, й дзвенить ледь-ледь, чутливе, як терменвокс…

Мушля

Серце велике – порожнє і висохле – закликає птахів у собі оселитися, тут стільки повітря солоного – близько до моря, і ягід червоних в кістяних коридорах, щоби прохарчуватися, вистачить, кальцій хай повниться гуками, купол малу тиху радість підсилить, і там, де нічого вже не лишилося, лишайник хоча би розквітне…   Обкладинка: unsplash-logoAaron Burden

Сингулярність кохання

Коли я входжу в тебе, то з’єднуюся з твоїм хребтом, проникаючи в твою голову щонайпряміше, це мова на рівні волокон, плетиво мікроскопічних імпульсів тче текстуру спільного існування, в середовищі якого ми постаємо одне перед одним найбільш оголеними, найменш тривіальними, розлущеними серцевинами, і коли життя в резонансі стає забагато, воно розливається – формально і фігурально, формуючи…

Читати далі

Линвоходи

Задираю щосили голову і благоговію перед громадою двох колосальних стін – кількості того, що було, і кількості того, що буде – між ними павутинками крокує, стрибає, повзе, пливе життя, і все під нерухомим сплячим оком Будди, безкінечна процесія в процесі безкінечного повернення безкінечним кільцем, яке, втім, існує більш ніж у доступному осягненню числі вимірів, і…

Читати далі

Іржава сутра

І. Наша армада назустріч ранку маршує крізь ФСЛЦ у дві тисячі п’ятому в собор молока і мастила зі стелею в тридцять метрів, у баню та через тунель. ІІ. Телефон Siemens M65 уособлює собою межу бажань станом на початок ХХІ століття в конкретно взятій майстерні, його камера в 0,3 мегапікселя робить чудові фото роздільною здатністю 640х480,…

Читати далі

E.W.

Знову сохне асфальт – життя відносне, на краю себе знову стою, за порогом носять вітри дари – минулорічне листя весні до босих ніг покладають, співають вологий гімн, вітають повернення з мертвих надії, вона протирає сонні зіниці, скидаючи ковдру зими, хитається, гола, в танку незграбному під цвіріньки птахів, сигнали кохання банальні не мають ціни, м’язи, що…

Читати далі

Мелофілія #19 – Кліп як мистецтво

Нещодавно я почув, що кліпи знімати легко. Я б сказав інакше: кліпи можна знімати легко. Коли нема концепції або бюджету. Одначе не варто позбавляти жанр права бути мистецтвом, тим більше, що вже чимало є зразків, котрі засвідчують протилежне. Так, можна просто зняти, як гурт грає, з різних ракурсів, і це теж буде стильно-модно-молодіжно, однак найліпше,…

Читати далі

Сатирикон

янгол у латексі, в кучерях – звір, раб і повстанець танцюють у клінчі, сльози збираються в серця на дні, під тиском спалахує злість на обличчі… калібрую ваги, бо підламує ноги тягар у слуги, його очі додолу тоді, як душа його хоче до сонця, йому треба зростити м’яз надійний в грудній порожнині, аби тягарі над тілом…

Читати далі

Cor

Б’ється сильно, от-от зірветься і випурхне в небо, на щоках лишить солоний слід, згорить у світлі й лискучим прахом покриє перший весняний квіт… ___________________ Обкладинка: unsplash-logoAhmed Saffu

1 2 3 35
%d блогерам подобається це: