Персональний сайт Максима Холявіна

Анімована какашка крутіша за польоти в космос!

Главное — на Земле. Главное всегда остаётся на Земле, и я останусь на Земле. Решено, — подумал он. — Решено. Главное — на Земле… АБС. “Стажеры” Ходить гумор про “як ви там, нащадки?” і “какашку анімували”. Це приклад викривлення сприйняття, коли трансльоване через канали масового зв’язку сприймається як більш значуще, ніж нетрансльоване. Насправді, польоти в…

Читати далі

Назустріч безодні

Обкладинка: Tom Sodoge Таке враження, що людство ледь не від початку прагне звалити назад в утробу Едему, в несвідоме, в перинатальний стан. Мабуть, усі “вищі” релігійні вчення опонують світу, опонують життю, проголошуючи цю реальність хибною або тимчасовою, на зміну якій прийде вічне блаженство. Свідомість означає свідомість болю, що супроводжує життя, і інтелект ламається перед суворою громадою…

Читати далі

Декілька причин, через які я зневажаю facebook

Сайт – це набір інструментів, завдяки яким користувачі можуть публікувати, отримувати та обмінюватися інформацією. Зручність інструмента та привабливість контенту повинні створювати аудиторію, увагу якої можна монетизувати, використавши рекламу. До цієї формули нині вже міцно примішався піар, адже перекричати таку кількість голосів, яка нині є в інтернеті, можливо лише за певної тактики і стратегії. Соціальна мережа…

Читати далі

Список надважких металів

Обкладинка: Jason Rosewell Поняття важкості в металі для мене особисто означає вдале сполучення басової насиченості та ударної міці звуку. Іноді вишенькою на верхівці цього коктейлю лежить агресія, додаючи йому хльосткості. Коли дві основні складові є – мій слух вважає цей звук потужним. Одначе, крім потужності звуку, дуже важливо, щоб музика була композиційно пропрацьована, мала в собі…

Читати далі

Державне шило на корпоративне мило. Серіал “Картковий будинок” і трохи теорії змови

Серіал «Картковий будинок» (“House of Cards”) розтинає політичний гнійник Сполучених Штатів Америки, переконливо доводить, що «там то же, что у нас», політика всюди однакова, з незначними відмінностями. Звісно, це fiction, однак задача серіалу не полягає в тому, щоб викривати когось конкретного, це алегорія на самі алгоритми політичної взаємодії, узагальнення того бруду, що вирує за красивими…

Читати далі

Мелофілія #16 – Маленький геній Сара Лонґфілд (Sarah Longfield)

Забавно взагалі виходить, що класика з певного моменту стала вважатися універсальним мистецтвом, хоча європейська класика завжди була елітарною, а отже – не для всіх. Як це вкурити – універсальність «не для всіх»? Сьогодні вночі я знайшов, як на мене, вдалу алегорію. Класичним є складне, глибоке мистецтво. Класичні твори є результатом копіткої практики, ретельного дослідження або…

Читати далі

Ібо гряде. Або чому твій велосипед не врятує тебе.

Обкладинка: Witch Kiki Фейсбук питає: «Що в мене на думці?» Та от, думаю, що зелена енергетика не врятує нас, переробка сміття не врятує нас, електрокари не врятують нас, вегетаріанство не врятує нас і навіть штучне м’ясо не врятує нас. Нас врятує або міграція в космос, або контроль за народжуваністю, до того ж, контроль не штучний, а…

Читати далі

Slow, Deep and Hard

Обкладинка: Кольська надглибока свердловина (Wikipedia) Перефразовуючи класика: «Я – інтроверт. Але я і людина». Повільна людина. В мені й у мене все відбувається повільно. Бути повільною людиною в світі, що за останні років 100 лише прискорювався – важко. Доводиться збиватися з біоритму, щоб устигати за іншими. Але гірше те, що все довкола ніби вказує тобі…

Читати далі

Мелофілія #15 – Червоний птах із сонячного світла

21 квітня 2017 року гурт Outrun The Sunlight випустив у світ альбом “Red Bird”. Він складається всього з чотирьох творів, і за всіма канонами прискіпливості мав би зватися EP, однак повнота концепції, завершеність музичної думки – роблять реліз саме альбомом. Опус присвячено темі стосунків, старому доброму «я і…» Лідер гурту Остін (Austin Peters) сам розповів…

Читати далі

Мелофілія #14 – Джаз, відлитий у металі

Стосунки з джазом у мене складаються… дивно. З одного боку, я безмірно поважаю цю музичну філософію, натурально музичний спосіб життя, адже справжні джазмени всі трохи (а деякі й зовсім) не від світу цього, і це просто чудово. З іншого боку, я надзвичайно туго відчуваю цю музику. Так, окремі композиції, мелодії – безперечно, однак з моменту…

Читати далі

Герої невидимого фронту

Я оточений героїчними людьми. Вони не ризикують життям на передовій, як це роблять воїни, однак вони ціле своє життя присвятили будуванню та вдосконаленню суспільства. Щодня вони працюють зранку й часто без відбою, приймаючи кожен виклик, що не втомлюється кидати їм в обличчя машина історії. Про них не торочать на центральному телебаченні, їхніх імен нема на…

Читати далі

Мелофілія #13 – 12 альбомів, що зробили моє півріччя

Червень – гарний привід підбити проміжні музичні підсумки року. Це дуже суб’єктивний чарт, котрий, до того ж, не має особливої хронологічної прив’язки, сюди можуть втрапити як свіжоспечені, так і класичні альбоми та теми. Крім того, тут нема прив’язки до жанрів. Отже, як склався звуковий 2017-й  на сьогодні. #1 – Schammasch – Triangle (2016) black metal Чи можна…

Читати далі

Говорити про хороше

Обкладинка: Andrea Celesti – Festín de Baltasar (1705) Недосконалість та утилітарність мови видає вже те, наскільки виразні засоби перекошені в бік негативу. Легше розмовляти про погане, описувати погане, для цього в нас є ціла купа мовленнєвих засобів, а от розписувати гарне – важче, тут намір спотикається об лічену кількість слів. Мова – перш за все є…

Читати далі

Мелофілія #12 – In Remission

Neurotech – In Remission (2016) Цілий рік у мене пішов на те, щоб розкурити цей альбом. Спочатку він ну ніяк не хотів подобатись, хоч я і ганяв його в плеєрі десь близько двох місяців. Потім позіхнув і закинув на полицю, змирившись із тим, що навіть дуже круті артисти іноді видають слабкі речі. Можливо, на той…

Читати далі

Сталеві ноти для чутливих нервів

Мабуть, дійсно – кожному поколінню – своя музика, свої пісні. В певний момент виникає певний ейдос, котрий карбує в собі твій час і категорію твого характеру. В двадцять рочків мені здавалося, що пісні мого покоління – від героїв 90-х – 00-х, є підлітковою бравадою, за якою [здебільшого] насправді не стоїть реального досвіду, однак нині мені…

Читати далі

Мелофілія #11 – Добра ONUKA

ONUKA – це, мабуть, найвеличніше явище в сучасній українській музиці. Чому так? Тому що саме Наті Жижченко з чоловіком Євгеном Філатовим удається через призму електрофольку дати нове дихання українській народній музиці. При цьому, на відміну від не менш потужної, але більш «консервативної» (кажу умовно, для того і поставлені лапки) в плані виразності ДахаБрахи, ONUKA влучає…

Читати далі

Мелофілія #10 – Душа Океану

Саме по собі імітування природи в музиці мені не дуже до вподоби, адже я прихильник того, щоб передавати, як звучить сама душа, а не формальний пейзаж на сітківці. Втім, імітування при достатній степені уваги та фокусу може бути формою медитації, і тоді виходить, що ти саму свою душу змушуєш проживати імітовані предмет/явище. Тоді імітація стає…

Читати далі

Староноворічні дрібнички

Життя (особливо за сучасної епохи) – це постійне споживання інформації. Ми копирсаємося на всесвітньому звалищі відомостей, обираючи повідомлення до вподоби, і так накочуємо велику таку багатошарову кулю – в кого з чого – іноді з багна, а іноді – з коштовностей. В будь-якому разі, це дуже затишна, комфортна і комформна інформація, навіть якщо вона якісна….

Читати далі

Проблеми кубофутуризму

Одна гарна людина спостерегла, що facebook живе «від agenda до agenda», і мало не щотижня в море користувачів падає якась інформаційна каменюка, розбурхуючи хвилі не надто ароматних дискусій. І хоча до певної миті вважав себе імунним до цих «метеоритних дощів», знайшовся триґер і для мене. Для всіх, мабуть, рано чи пізно, знаходиться, вберегтися можна лише…

Читати далі

Рецепти апофеозу

Сила, подібна до моря, у якому тонуть усі негаразди… На мою думку, саме цей ідеал переслідував Ніцше, коли говорив про «силу». Як відомо, він фанатів від античних греків, а у греків є такі поняття, як «атараксія» та «автаркія». Краса рівноваги Автаркія (грец. autárkeia — самовдоволення) — незалежність від усіх речей зовнішнього світу або інших людей. Життєвий ідеал…

Читати далі

1 2 3 12
Plugin Sponsor Credit To Top 10 Engineering Colleges Anna University